Василій Великий: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 27:
}}
 
''''''Васи́лій Вели́кий'''''' ({{lang-el|Μέγας Βασίλειος}}, [[329]], Кесарія Каппадокійська, нині м. [[Кайсері]], [[Туреччина]]  — [[379]], Кесарія Каппадокійська) — [[святий]], [[архієпископ]] [[Кесарія Каппадокійська|Кесарії Каппадокійської]] в [[Мала Азія|Малій Азії]], визначний церковний діяч, один із [[Отці Церкви|Отців Церкви]] та найшанованіших на [[Русь|Русі]] святих.
 
{{Цитата|Св. Василій - це одна з найсвітліших і найславніших постатей старовинної грецької Церкви. Уже його сучасники називали його Великим… Він аскет з покликання і людина чину зі своєї природи… Його правила стали кодексом чернечого життя на Сході, як правила св. Бенедикта на Заході… Він аскет, єпископ, бесідник, учитель, богослов і вчений. Він, без найменшого сумніву, є найдосконалішим представником Церкви свого часу… Життя св. Василія гармонує з його наукою, або іншими словами, його наука - це відбиток його життя...|3 = отець [[Жан Рив'єр]]|4 = «Святий Василій — єпископ Кесарії»}}
 
Тож нічого дивного, що [[Церква]] заслужено дала йому титул ''Великий''. Він справді Великий, це можна побачити у трьох достоїнствах його життя: Він Великий Архіпастир Церкви, Великий Законодавець чернечого життя і Великий своєю святістю.
 
Пам'ять святого Василія Християнська Церква вшановує 1 (14) січня  — греко-католики і православні, 2 січня  — римо-католики, та 30 січня (12 лютого) — на празник Собору [[Три святителі|трьох святителів]].
 
== Життєпис ==
Народився святий Василій 329 року в [[Кесарія Каппадокійська|Кесарії]], адміністративному центрі [[Каппадокія|Каппадокії]], і походив з відомого роду, що славився як знатністю і багатством, так і даруваннями і ревністю у практикуванні християнської віри. Його дідусь із бабусею постраждали під час [[Діоклетіан]]ових гонінь. Його рідний дядько був єпископом, як, утім, і двоє братів — [[Григорій Ніський]] і Петро Севастійський. Сестрою святителя була преподобна Макрина. Його батько, оратор і законознавець, готував Василія для тієї ж стежки. Він отримав прекрасну освіту в Кесарії і [[Константинополь|Константинополі]], а закінчив її в [[Афіни|Афінах]], де зустрів [[Григорій Назіанзін|Григорія Назіанзіна]] та з ним заприятелював.
 
Народився святий Василій 329 року в [[Кесарія Каппадокійська|Кесарії]], адміністративному центрі [[Каппадокія|Каппадокії]], і походив з відомого роду, що славився як знатністю і багатством, так і даруваннями і ревністю у практикуванні християнської віри. Його дідусь із бабусею постраждали під час [[Діоклетіан]]ових гонінь. Його рідний дядько був єпископом, як, утім, і двоє братів — [[Григорій Ніський]] і Петро Севастійський. Сестрою святителя була преподобна Макрина. Його батько, оратор і законознавець, готував Василія для тієї ж стежки. Він отримав прекрасну освіту в Кесарії і [[Константинополь|Константинополі]], а закінчив її в [[Афіни|Афінах]], де зустрів [[Григорій Назіанзін|Григорія Назіанзіна]] та з ним заприятелював.
 
Після повернення в Кесарію Василій присвятив себе світським справах, але вплив благочестивої сестри Мокрини (майбутньої ігумені) змусив його вести більш аскетичне життя і врешті-решт, разом із кількома товаришами, покинути міську суєту та оселитися на родинних землях у [[Понт]]і, де вони склали подобу чернечої громади. У 357 році Василій пустився в тривалу подорож по [[Коптська православна церква|коптських монастирях]], а в 360 році супроводжував каппадокійських єпископів на [[Синод єпископів|синод]] до Константинополя.
Рядок 50 ⟶ 49:
 
== Великий Архіпастир Церкви ==
 
[[Файл:Three Holy Hierarchs.jpg|thumb|Три святителі: Василій Великий (Кесарійський), [[Григорій Богослов]] (Назіанзин) та [[Іван Золотоустий]]]]
Перша знаменна віха св. Василія як архіпастиря  — це безстрашність у визнанні й обороні Православної віри. У його часи аріани, які користувалися підтримкою імператорів, переслідували послідовників ортодоксального (православного) [[християнство|християнства]]. [[Імператор]] [[Валент]] ([[364]]–[[379]]), [[хрещення|охрещений]] аріанським єпископом, став завзятим апостолом аріанізму. Серед нелюдських і жорстоких гонінь єпископів і вірних лише Василій відважився підставити чоло самому цісареві. Історики записали зустріч св. Василія з Модестом, префектом Преторії, теж запеклим аріанином, який наказав спалити з кораблем 88 священиків. Модест покликав св. Василія до себе і поводився з ним гордо й зухвало, кричав та погрожував вигнанням, конфіскацією майна, муками і смертю. На всі ті страшні погрози св. Василій спокійно відповів: «Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує». Опісля Модест, звітуючи цісареві Валентові про свою розмову із Василієм, сказав: «Пане, єпископ нас переміг. Він вищий понад усякі погрози і не дасть себе захитати ніякими переконуваннями». І цісар полишив св. Василія у спокої.
 
З глибокої віри випливала його друга знаменна ціха: жертвенна любов до Бога і ближнього. Жертва — це мова любові. У св. Василія мова жертви була дуже сильна й активна, його любов завжди була готова підтримати приятелів і ворогів, завжди чуйна, прозорлива й всіх обіймаюча. Для бідних, старих, хворих, опущених, сиріт і вдовиць він будує великі добродійні заклади, які творили наче осібне місто коло Кесарії і від його імені дістали назву Василіяди.
Рядок 58 ⟶ 56:
Свої великі таланти, знання, сили та здоров'я він жертвував для добра своїх овечок. Він усякими способами боронив своє стадо перед наступом аріанізму. Його друг св. Григорій з Назіянзу про це так казав: «До одних загощує сам, до других когось посилає, інших знову кличе до себе, радить, нагадує, картає, грозить, докоряє, бере в оборону цілі народи, міста, поодиноких людей, продумує всякі можливі способи спасіння» (Похвальне Слово на честь св. Василя Великого).
 
Св. Василій  — ревний апостол живого слова-бесіди. Проповідь у його часи була дуже важливим, могутнім і практично єдиним чинником у навчанні святої віри. Св. Василій — це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, вогненне, пориваюче. Св. [[Єфрем Сирин]] оповідав, що коли зайшов до церкви у Кесарії, де проповідував св. Василій, то побачив білого голуба на його плечі. І тоді св. Єфрем закликав: «Великий Ти, Боже, у своїй правді. Василь — це вогненний стовп і його устами говорить Святий Дух». Вогненний стовп — це символ його геройської любові до Бога і ближнього. Він став символом і його духових синів у [[Василіяни (значення)|Василіянському Чині]].
 
Св. Василій Великий — митець і апостол пера. Коротко жив, але багато написав. Його велику духову спадщину творять твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення св. Письма і 366 листів.
Рядок 64 ⟶ 62:
== Великий законодавець чернечого життя ==
[[Файл:The Mass of Saint Basil.jpg|thumb|345x345px|Літургія св. Василія. [[П'єр Сюблейра]], [[Санкт-Петербург]], [[Ермітаж]], 1743.]]
Друга ділянка праці, в якій св. Василій показався великим як незрівнянний організатор і законодавець — це чернече життя. Він навіки записаний золотими літерами в історії чернечих спільнот, в історії чернечих правил та науки аскези не тільки у Східній Церкві та на наших рідних землях, а й у цілій Католицькій Церкві. Св. [[Феодор Студит]] (759–826759—826) називає св. Василія «батьком грецького чернецтва й найпершим з усіх Отців». Його чернечі правила знав і з них користав батько західного чернецтва св. [[Святий Бенедикт|Бенедикт]] (480–543480—543). Він у своїх правилах поручає читати Правила св. Василія Великого.
 
«З усіх прислуг, — каже британський дослідник св. Василя В. Л. Кларк ,— що їх Василь зробив для справи чернецтва, запровадження спільного життя найбільше заслуговує на те, щоб його пам'ятати… Монастирі [[Пахомій Великий|Пахомія]] були спільножитними тільки за зовнішнім видом, але їхня внутрішня суть була індивідуалістична. У Василя спільне життя у монастирях стало дійсністю… Тому його треба вважати за піонера в накресленні ідеалу спільного життя» (Св. Василій Великий).
Рядок 79 ⟶ 77:
 
== Святий Василій — Великий святий ==
 
[[Файл:Basil of Caesarea.jpg|thumb|Мозаїка св. Василія Великого у [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]] в Києві]]
Німецький історик [[Ганс фон Кампенгавзен|Ганс фон Кампенгаузен]] у книжці «Грецькі Отці Церкви» про св. Василія написав: «Василій — це аскет тілом і душею. Строга аскеза — це елемент, в якім він духовно працює, живе й існує». Св. Василій казав: «Монахи — це борці за святість». А у вступі до своїх Ширших Правил наголосив: «Маємо ми, і ви і я, ту саму ціль — святість життя». Так він учив і так жив. Великодушність, безкомпромісність, ангельська невинність і повна жертви любов до Бога та ближнього — це знаменні риси його характеру. «Коли св. Василій раз на щось рішився,  — твердить французький автор В. П. Юмберклод — то він ішов до тієї цілі за всяку ціну… Таким він був усе життя… Ця риса його характеру перейшла на його аскезу» (Наука Аскетична св. Василія). А британський історик [[Ф. Фаррар]] писав: «Василій не належав до тих, що роблять що-небуть наполовину. Коли він віддався Богові, то зробив це цілковито» (Життя Святих).
Рядок 101 ⟶ 98:
 
=== Про піст ===
 
* Навантажений корабель потопає навіть при легко розбурханих хвилях, а корабель, що має тягар легкий і поміркований, легко пересувається понад хвилями, бо йому ніщо не заважає нестися понад ними. Так і тіла людські, назавжди обтяжені їжею, легко тонуть у слабостях. Ті ж, що вживають легких і простих страв, не тільки рятуються перед злом, яке загрожує нам із слабості, неначе перед напором хвиль, але також подолають і те недомагання, яке вже прийшло на них, неначе яку навалу бурі.
* Знаємо й про [[Мойсей|Мойсея]], що він завдяки посту вийшов на гору (Вих. 24, 18). Він був би не зважився вийти на вершину гори, вкритої димом, ні не посмів би був увійти в хмару, коли б не озброївся постом! За свій піст він дістав закон Божий, писаний Божим пальцем на таблиці. І як його піст на горі дав нам закон, так знову на долині обжерство привело до ідолопоклонства. «Посідали люди їсти й пити і піднялися, щоб забавлятись» (Вих. 32, 6). Увесь здобуток слуги, що постив сорок днів і молився, знищила одна-єдина пиятика! Таблиці, писані Божим пальцем, що їх піст вислужив, розбило пияцтво! Пророк думав, що п'яний народ негідний дістати від Бога закон! Народ, що пізнав Бога з дуже великих чудес, в одну мить через обжерство попав в ідолопоклонство Єгиптян! Постав одне поруч другого: як піст веде до Бога, так догоджання собі позбавляє спасіння! Але зійди, ступаючи дорогою часу ще нижче!
Рядок 110 ⟶ 106:
 
=== Про кожного з нас ===
 
* Не вважай на тіло, не шукай усіма можливими способами його добра. Не зітхай за здоров'ям, красою, вживанням розкошів, довгим віком.
* Тут так, як у вазі: як більше обтяжиш одну терезку, тим слабшим облегшиш другу. Так воно і з тілом, і з душею. Перевага одного неодмінно спричинює зменшення другого. Коли тіло розкошує й добре випасене, тоді дух при своїх діяннях опаслий і немічний.<ref>[http://nykodym.blogspot.com/2011/03/blog-post_17.html Святителя Василія Великого Слово про піст // Нотатки Никодима, 17.03.2011]</ref>
 
== Твори ==
 
* Догматичні: «Проти Євномія», «Про Святого Духа»;
* Екзегетичні: 15 бесід на псалми, «Бесіди на Шестиднів»;
Рядок 123 ⟶ 117:
 
==== Оригінали ====
 
* [[Patrologia Graeca]] 29-32
 
==== Переклади українською ====
 
* Василій Великий. ''Гомілії''.&nbsp;— Джерела Християнського Сходу 14.&nbsp;— Львів: Свічадо 2006.&nbsp;— 312 с.&nbsp;— [http://www.svichado.com/catalog/chidna_duhovnist/seriya_dzherela_hrystyyanskogo_shodu/258.html ISBN 966-8744-84-5].
* Василій Великий. ''Морально-аскетичні твори''.&nbsp;— Джерела Християнського Сходу 16.&nbsp;— Львів: Свічадо 2006.&nbsp;— 380 c.&nbsp;— [http://www.svichado.com/catalog/chidna_duhovnist/seriya_dzherela_hrystyyanskogo_shodu/299.html ISBN 966-395-036-6]
Рядок 134 ⟶ 126:
 
==== Переклади російською ====
 
* Беседы … на шестоднев, сиречь на шесть дней творения…&nbsp;— {{М.}}, [[1782]].&nbsp;— 249 стр. (также перевод Л. Сечкарева: Ч. 1.&nbsp;— {{М.}}, 1785)
* Нравственные слова…, избранные Симеоном Метафрастом. 2-е изд.&nbsp;— {{СПб.}}, 1824.&nbsp;— 354 стр.
* Беседы … на разныя материи… 2-е изд.&nbsp;— {{СПб.}}, 1824.&nbsp;— 542 стр.
* Нравственные сочинения.&nbsp;— {{М.}}, 1838.&nbsp;— XXX, 552 стр.
* Творения. В 7 ч.&nbsp;— {{М.}}, 1845–18481845—1848. переизд., например: Сергиев Посад, 1900–19021900—1902.
* Творения. / Исправл. пер. Московской духовной академии. В 3 т.&nbsp;— {{СПб.}}: Сойкин. 1911. (''есть репринты'')
** Т. 1. Беседы на шестоднев. Беседы на псалмы. Толкование на пророка Исаию. Опровержение на защитительную речь злочестивого Евномия. О Святом Духе.&nbsp;— 644 стр.
Рядок 148 ⟶ 139:
Нові переклади російською:
 
* Девять бесед на Шестоднев. / Пер. Л.&nbsp;А.&nbsp;Фрейберг [с. 47-50]. Письма 1, 3, 4, 12, 14, 19, 20. / Пер. Т.&nbsp;А.&nbsp;Миллер [с. 65-69]. // Памятники византийской литературы IV–IXIV—IX веков. / Отв. ред. Л.&nbsp;А.&nbsp;Фрейберг.&nbsp;— {{М.}}: Наука, 1968.&nbsp;— С. 45-69.
* Гомилия на св. Рождество Христово. / Пер. А.&nbsp;Р.&nbsp;Фокина. // Богословский сборник.&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 104–117104—117.
* Переписка с Аполлинарием (письма 361–362361—362). / Пер. П.&nbsp;Б.&nbsp;Михайлова. // Богословский сборник.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С. 71-78.
 
== Примітки ==
Рядок 156 ⟶ 147:
 
== Джерела ==
* ''Бурій В.&nbsp;М.&nbsp;'', Народно-православний календар / Валерій Бурій.&nbsp;— [[Черкаси]]: Вертикаль, 2009.&nbsp;— 96 с.
 
* Бурій В.&nbsp;М.&nbsp;Народно-православний календар / Валерій Бурій.&nbsp;— Черкаси: Вертикаль, 2009.&nbsp;— 96 с.
* http://www.idrp.ru/zhitiya-svyatih-lib70
 
== Посилання ==
* {{commonscat-inline|Basil of Caesarea|Василій Великий}}
* [http://www.idrp.ru/zhitiya-svyatih-lib70 Житие святителя Василия Великого, архиепископа Кессарийского]{{ref-ru}}
 
{{saint-stub}}
 
{{Authority control}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Греція}}}}
[[Категорія:Василіани]]
 
[[Категорія:Святі]]
[[Категорія:Візантійські теологи]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]
[[Категорія:Святі Візантії]]
[[Категорія:Православні святі]]
[[Категорія:Отці Церкви]]
[[Категорія:Василіани]]
[[Категорія:Раннє християнство]]
[[Категорія:Святі ВізантіїПатристика]]
[[Категорія:Візантійські теологи]]
[[Категорія:Народились 329]]
[[Категорія:Померли 379]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Патристика]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]