Краєзнавство в Україні: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 75:
Краєзнавці активно долучались до охорони природи, адже правове поле того часу не розділяло пам’ятки природи і пам’ятки культури на окремі напрямки. По цій причині більшість кореспондентів [[Український комітет охорони пам'яток природи|Українського комітету охорони пам'яток природи]] були одночасно членами краєзнавчих гуртків та установ.
Уже за радянських часів від загального краєзнавства почало відокремлюватися історичне краєзнавство, яке містило в собі, археологію та власне історичні дослідження. Ще за часів [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] з'являлися осередки з вивчення історії рідного краю, які значно розширилися в період відбудови зруйнованого господарства, а краєзнавці в ці роки зосередилися на зберіганні історико-культурної спадщини і запобіганню її розкраданню чи знищенню.
Рядок 96 ⟶ 95:
Серед історико-краєзнавчих досліджень велику кількість займали пам'ятники історії та культури. У [[1919]]–[[1921]] рр. працював Всеукраїнський комітет охорони пам'яток історії та старовини (ВУКОПМіС). До його роботи були залучені такі відомі вчені, як академіки [[Дмитро Багалій]], [[Микола Макаренко]], [[Микола Біляшівський]], [[Олександр Федоровський]] та ін. На місцях до роботи підключалися наукові товариства по всій Україні. Значну роль у дослідженні та охороні пам'яток історії та культури відігравав Український комітет охорони пам'яток культури (УКОПК). До складу якого входили як науковці, так і представники Наркомату внутрішніх справ УРСР, які допомагали захисту пам'яток у випадку необхідності.
У травні [[1925]] року була проведена [[І Всеукраїнська краєзнавча конференція]], що підсумувала роботу та започаткувала облік краєзнавчих організацій, налагодження зв'язку між ними. Відбувалось розширення наукових досліджень: велика увага була зосереджена на діяльності музеїв і краєзнавчій роботі в [[УРСР]]. Це дало поштовх для утворення у травні [[1925]] року при Народному комісаріаті освіти [[Український комітет краєзнавства|Українського комітету краєзнавства]]. Першим головою якого став [[Матвій Яворський]], а його заступником — [[Криворотченко Михайло Григорович|Михайло Криворотченко]]. Український комітет краєзнавства відіграв головну роль у розвитку усіх галузей краєзнавства. Основною його метою було об'єднання і планове керування як науково-дослідною так і масовою краєзнавчою роботою [[УРСР]].
[[Файл:Яворський М.gif|міні||200пкс|Академік [[Матвій Яворський]] — перший голова [[Український комітет краєзнавства|Українського комітету краєзнавства]]]]
| |||