Відкрити головне меню

Зміни

правопис
У 925 році після смерті Фруели II разом з братами [[Санчо (король Галісії)|Санчо]] й [[Альфонсо IV (король Леону)|Альфонсо]] виступив проти амбіцій свого двоюрідного брата [[Альфонсо (король Галісії)|Альфонсо]]. Завдяки підтримці галісійської знаті та Хімено II, короля Наварри, було здобуто перемогу. Після цього королівство було поділено, при цьому Раміро отримав графства Коїмбру і Візеу, між річками Мондегу й Міньо. До своєї смерті у 928 році Дієго Фернандеса значно впливав на управління цими землями.
 
У 931 році після зречення свого брата Альфонсо IV, Раміро стає новим королем Леону. Коронація відбулася 6 листопада. У 932 році під час походу короля на допомогу еміру Толедо проти халфахаліфа Абдаррахмана III, проти нього повстав брат Альфонсо з кузенами Ордоньйо, Раміро.
 
В цих обставинах король знищив укріплення Мадриду й рушив до свого королівства. Доволі швидко Раміро II взяв в облогу супротивників у столиці Леон, змусивши їх здатися. Після цього осліпив усіх, запроторивши до монастиря Сан-Хуліан. Незабаром виступив до Астурії, де його підтримала місцева знать проти кузена Альфонсо Фруелеса. Останнього Раміро II захопив, теж наказав осліпити й відправити до Сан-Хуліан.