Санчо I (король Леону): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Санчо I | місце_проживання = | зображення = Sancho1 tumbo... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 8:
| місце_народження =
| дата_смерті = {{ДС|19|12|966}}
| місце_смерті = замок Міньо
| причина_смерті = отруєно
| громадянство =
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Санчо I Гладкий''' (*
== Життєпис ==
Походив з династії Астур-Леон. Син [[Раміро II]], короля Леону, та Урраки Памплонської. Про молоді роки мало відомостей. У 943 році брав участь у придушені повстання графа Фернана Гонсалеса. Після перемоги над ним у 944 році призначається батьком намісником графства Кастилія (разом з Ассуром Фернандесом). У 947 році після замирення Раміро II з Фернаном Кастильським, Санчо повернувся до Леону.
Після сходження на трон брата [[Ордоньйо III]] у 951 році почав готувати змову проти нього. Зрештою Санчо повстав проти старшого брата, бажаючи відібрати у нього престол. Втім у 953 році зазнав поразки у битві при Сан-Естебан-де-Гормас. У 955 році в союзі з Фернаном Гонсалесом знову повстав проти Ордоньйо III, але в умовах наступу Кордовського халіфату вимушен був замиритися.
У 956 році супроводжував брата у поході проти мусульман. Після смерті брата того ж року оголошується новим королем Леону, Астурії та Галісії. Ставши королем, Санчо I посварився з колишнім союзником графом Фернаном Кастильским. Водночас у 957 році зазнав поразки від Кордовського халіфата. Фернан Гонсалес повалив Санчо I у 958 році і посадив на трон його кузена [[Ордоньйо IV]].
Санчо I втік до Наварри, де звернувся по допомогу своєї бабки Тоди. Разом з Тодою Санчо приїхав до Кордови і був урочисто прийнятий халіфом Абдаррахманом III. У 959 році з маврами було укладено договір, за яким вони надавали Санчо військо в обмін на 10 міст і замків. Наваррське військо напали на Кастилію зі сходу. З військом маврів Санчо I переміг Ордоньйо IV і Фернана Кастильського. Перший втік до маврів, а граф Кастилії вимушен був визнати владу Санчо I.
Повернувши собі трон, Санчо I у 961 році, скориставшись смертю Абдаррахмана III, відмовився виконувати договір з арабами і продовжив війну. Втім новий халіф аль-Хакам II відправив війська для підтримки Ордоньйо III. ТОді Санчо I заявив щодо готовності виконувати умови угоди. У 962 році після смерті Ордоньйо IV король знову відновився від виконання договору з халіфатом. Але вже у 963 році разом із союзними Наваррою й графством Барселоною зазнав поразки й був примушений до миру.
У той же час спалахнуло повстання феодалів в Галісії. У 966 році галісійський граф Гонсало Менендес отруїв Санчо I у замку Міньо. Поховано в пантеоні Сан-Ісидоро де Леон. Владу успадкував його син Раміро.
== Родина ==
Дружина — Тереза, донька графа Ансура Фернандеса
Діти:
* [[Раміро III (король Леону)|Раміро]] (961—984), король Леону у 966—984 роках
* Уррака (д/н-997)
== Джерела ==
* Rodríguez Fernández, Justiniano (1987). Sancho I y Ordoño IV, reyes de León. Consejo Superior de Investigaciones Científicas. ISBN 84-00-06510-7.
* Adeline Rucquoi. Histoire médiévale de la Péninsule ibérique Point Histoire H 180 éditions du Seuil Paris 1993 (ISBN 2020129353).
* Rafael Altamira, «Il califfato occidentale», in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515
* Ceballos-Escalera, Alfonso (2000). Reyes de León: Ordoño III (951—956), Sancho I(956—966), Ordoño IV (958—959), Ramiro III (966—985), Vermudo II (982—999). Burgos: La Olmeda. ISBN 84-89915-11-3.
{{commons|Category:Sancho I of León|Санчо I (король Леону)}}
[[Категорія:Королі Леону]]
| |||