Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| національність =[[українець]]
| виборчий_округ =
| дружина =
| чоловік =
| професія =
| релігія =
| партія =
| посада = [[Файл:ZUNR coa.svg|25пкс]] [[міністр]] освіти й віровизнання [[ЗУНР]].
| посада2 =
| початок_терміну2 =
| кінець_терміну2=
| попередник2 =
| наступник2 =
| президент2=
| герб=
| нагороди = {{Кавалер 3 класу ордену Залізної Корони (Австрія)}}
}}
'''Барвінський Олександр Григорович''' (гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І.&nbsp;Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів., 2009.]</ref>, [[6 червня]] [[1847]], с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український громадсько-політичний діяч Галичини, [[історик]], [[педагог]].
 
У [[1891]]–[[1907]]&nbsp;роках&nbsp;— посол до австрійського парламенту ([[Райхсрат]]у). Заснував [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-суспільну партію]]. У [[1918]] році був [[Державний секретаріат ЗУНР|державним секретарем]] освіти й віровизнання в першому [[Державний секретаріат ЗУНР|Державному секретаріаті (уряді)]] [[ЗУНР]]. Син [[Барвінський Григорій Григорович|Григорія Барвінського]], брат [[Барвінський Володимир Григорович|Воло­димира]], [[Барвінський Іван Григорович|Івана]], [[Барвінський Іполит Григорович|Іполита]] й [[Барвінський Осип Григорович|Осипа]], чо­ловік [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенії]], батько [[Барвінський Богдан Олександрович|Богдана]], [[Барвінський Василь Олександрович|Василя]] та [[Барвінський Олександр Олександрович|Олександра Барвінських]], [[Бачинська Ольга Олександрівна|Ольги Бачинської]].
== Життєпис ==
 
Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] на [[Тернопільщина|Тернопільщині]] у родині [[священик]]а [[УГКЦ]]. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд. : Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів., 2009.]</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій Григорович, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.
 
У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Тернопільська класична гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з німецькою мовою навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, вивчав [[історія|історію]] і [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок Громади, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Тарас Шевченко|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">[[Шендеровський Василь Андрійович|Василь Шендеровський]]. [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— КиївК. : «Простір», 2006.</ref>).
 
З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережани|Бережан]], [[Тернопіль|Тернополя]], з [[1888]] року&nbsp;— [[професор]] державної учительської семінарії у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 117.</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).
 
Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897&nbsp;роках&nbsp;— очолював товариство.
* 6-го скликання: обраний від округу [[Броди]] (IV курія, входив до «Руського клубу», обраний після смерті попередника&nbsp;— москвофіла о. [[Сірко Іван (парох)|Івана Сірка]])
* 7-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Клубу руських послів соймових», обраний заступником голови «Клубу руських послів соймових»
* 8-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Руського соймового клубу». Склав мандат 29 жовтня 1903 року; на перевиборах без підтримки крайової адміністрації, УНДП (на цьому наполіг родич&nbsp;— Евген Олесницький<ref name="Ч8">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 118.</ref>) програв вибори кандидату-москвофілу о. [[Еффинович Теодозій|Еффиновичу Теодозію]] (здобув 43 голоси із 208).<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 111—118.</ref>
 
В [[1894]] році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]].
У [[1896]] році виступив засновником [[Католицький Руський Народний Союз|Католицького Руського Народного Союзу]], який в 1911 році перетворився на [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-Суспільну Партію]].
 
1906 року став урядовим радником, у 1910 році&nbsp;— радником двору.<ref name="Ч8">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 118</ref>
 
В [[1918]]–[[1919]] роках&nbsp;— делегат [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|Української Національної Ради]] [[ЗУНР]], очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді [[Левицький Кость|Костя Левицького]] (з [[9 листопада]] [[1918]] до [[4 січня]] [[1919]] року). Після [[окупація|окупації]] польськими військами [[Галичина|Галичини]] відійшов від політичної діяльності. Помер [[25 грудня]] [[1926]] року у Львові.
* Коротка історія українського народу.&nbsp;— 1926, перевид. в Тернополі 1991;
* Спомини з мого життя. Ч. 1-2.&nbsp;— 1912, 1913 (всі&nbsp;— Л.).
* [http://www.ex.ua/view/10639916 Спомини з мого життя / Упор. А. Шацька, О. Федорук ред. Л. Винар, І. Гирич&nbsp;— К. : Смолоскип, 2004]
 
== Вшанування ==
 
== Література ==
{{rodovid|666105}}
* {{МСІУ}};
* ''[[Аркуша Олена Георгіївна|Аркуша О]].'' Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження).&nbsp;— Львів, 1997.
* ''Качкан В.'' Українське народознавство в іменах.&nbsp;— Ч.2.&nbsp;— К., 1997.&nbsp;— С. 45-5445—54.
* ''Ліберний О.'' Олександр з сузір'я Барвінських… // Свобода.&nbsp;— 1997.&nbsp;— 24 черв.
* ''Меленчук О.'' Тарас Шевченко в мемуарній та публіцистичній спадщині О. Барвінського // Науковий вісник Ужгородського університету&nbsp;: збірник наукових праць&nbsp;/ [відп. за вип. Барчан В.&nbsp;В.].&nbsp;— Ужгород, 2014.&nbsp;— Серія&nbsp;: Філологія. Соціальні комунікації.&nbsp;— Вип. 1&nbsp;(31).&nbsp;— С.&nbsp;152—157.
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович // {{ТЕС|1|83-84}}
* {{МСІУ}};.
* [http://sd.net.ua/2009/07/06/stornki_stor_oleksandr_barvnskijj.html Олександр Барвінський&nbsp;— український політик та громадський діяч // Агентство Стратегічних Досліджень];
* Олександр Барвінський: матеріали конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997&nbsp;р.&nbsp;/ ред. кол. М.&nbsp;Гнатюк … [та ін.]&nbsp;; Наукове товариство ім. Шевченка, Історично-філософська секція.&nbsp;— Львів: [б.в.], 2001.&nbsp;— 205&nbsp;с., іл.
* ''Павлишин С.'' Олександр Барвінський.&nbsp;— Львів&nbsp;: Академічний Експрес, 1997.&nbsp;— 151 с., іл.
* ''Середяк А.'' // Нариси історії «Просвіти».&nbsp;— Львів, 1993.&nbsp;— С.&nbsp;120–121.
* ''Чорновол І.'' Політичний реалізм О. Барвінського // Сучасність.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 99-105.
* ''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».&nbsp;— Львів&nbsp;: «Тріада плюс», 2010.&nbsp;— 228 с., іл.&nbsp;— С. 117—119.
 
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Аркуша''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Barvinskyj_O_H Барвінський Олександр Григорович] // {{ЕІУ|1|189}}
== Посилання ==
{{rodovid|666105}}
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Аркуша О''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Barvinskyj_O_H Барвінський Олександр Григорович] // {{ЕІУ|1|189}}
* [http://sd.net.ua/2009/07/06/stornki_stor_oleksandr_barvnskijj.html Олександр Барвінський&nbsp;— український політик та громадський діяч // Агентство Стратегічних Досліджень];
 
{{PD-письменник}}
[[Категорія:Посли Галицького сейму 7-го скликання]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 8-го скликання]]
[[Категорія:Випускники Тернопільської класичної гімназії]]
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]]
[[Категорія:Уродженці Шляхтинців]]
144 680

редагувань