Державна дума Російської імперії I скликання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 83:
Ряд [[ліберал]]ьних членів Ради міністрів запропонував ввести представників кадетів до складу уряду. Це пропозиція не отримала підтримки більшості міністрів. Державна Дума висловила [[Вотум|недовіру уряду]], після чого ряд міністрів стали [[бойкот]]ировать Думи та її засідання. У знак свого презирливого ставлення до Думі туди було внесено перший урядовий законопроект про асигнування 40 000 рублів на будівництво пальмової [[оранжерея|оранжереї]] і спорудження пральні при [[Юр'ївський університет|Юр'ївському університеті]]. За весь час роботи депутатами було схвалено 2 законопроекти — про скасування [[страта|смертної кари]] (ініційований депутатами з порушенням процедури) та про асигнування 15 млн рублів на допомогу постраждалим від [[неврожай|неврожаю]], внесений урядом.
=== Розпуск ===
[[19 липня|6 (19) липня]] [[1906]] замість непопулярного [[Горемикін, Іван Логгинович|В. Л. Горемикіна]] головою Ради міністрів був призначений рішучий [[Столипін Петро Аркадійович|П. А. Столипін]] (зберіг до того ж посаду міністра внутрішніх справ). 8 липня послідував указ [[Микола II|Миколи II]] про розпуск Державної думи, цей крок у маніфесті від 9 липня пояснювалось так:
{{початок цитати}}Виборні від населення, замість роботи будівництва законодавчого, ухилилися у не приналежну їм область і звернулися до розслідування дій поставлених від Нас місцевої влади, до вказівок Нам на недосконалість Законів Основних, зміни яких можуть бути зроблені лише Нашою Монаршею волею, і до дій явно незаконним, як звернення від імені Думи до населення.
Збентежений такими ж непорядками селянство, не чекаючи законного поліпшення свого становища, перейшло в цілому ряді губерній до відкритого грабунку, розкрадання чужого майна, непокору закону і законним владі.
Але нехай пам'ятають Наші піддані, що тільки при повному порядку і спокою можливо міцне поліпшення народного побуту. Нехай же буде відомо, що Ми не допустимо ніякого свавілля або беззаконня і всією силою державної могутності наведемо ослушників закону до підпорядкування Нашої Царської волі. Закликаємо всіх благомыслящих російських людей об'єднатися для підтримки законної влади і відновлення миру в Нашому дорогому Вітчизні.{{кінець цитати|джерело=[[Микола II]]. [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1291 Маніфест 9 липня 1906 р.]}}
У маніфесті також було оголошено про проведення нових виборів за тими ж правилами, що і в I Державну думу.
[[Файл:Viborgskoe vozzvanie.gif|thumb|right|Фотокопія оригінального тексту Виборзького відозви]]
9 липня прийшли на засідання депутати знайшли двері в Таврійський палац замкнутими і прибитий поряд на стовпі маніфест про розпуск думи. Частина їх — 180 чоловік — в основному кадети, трудовики і соціал-демократи, зібравшись у [[Е]]е (як найближчому до Петербургу місті Князівства Фінляндського), прийняли відозву «Народу від народних представників» ([[Виборзьке відозву]]). У ньому говорилося про те, що уряд не має права без згоди народного представництва ні збирати податки з народу, ні закликати народ на військову службу. Виборзьке відозву закликало тому до громадянської непокори — відмови платити податки і поступати на службу в армії. До непокори владі опублікування відозви не призвело, а всі його підписали були засуджені до трьох місяцем укладення і позбавлені виборчих прав, тобто не могли в подальшому стати депутатами Державної думи.
== Примітки ==
| |||