Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
"'''[[Державна дума Російської імперії]] I скликання"''' — перший ву [[Росія|Росії]] вибраний населенням представницький законосовещательныйзаконно обраний орган. Став результатом спроби перетворити Росію зіз самодержавної в парламентську монархію, викликаної прагненням стабілізувати політичну обстановку в умовах численних заворушень і революційних виступів. Дума I скликання провела одну сесію і проіснувала 72 дні, з {{OldStyleDate|10|травня||27|квітня}} {{OldStyleDate|22|липня|1906 рік|9}}а року, після чого була розпущена [[ІмператорСписок Всеросійськийімператорів Росії|імператором]].
 
 
=== Повноваження ===
Повноваження Думи були остаточно визначені законом від 20 лютого 1906 року, що регулює порядок роботи Думи і [[Основні державні закони Російської імперії|«Основними державними законами»]] від 23 квітня 1906 року. Цими документами істотно скорочувалися повноваження Думи. Дума обиралася на 5 років, причому Імператору надавалося право її розпуску. Дума могла приймати запропоновані їй урядом закони, а також затверджувати державний бюджет. У період між сесіями імператор міг одноосібно приймати закони, які підлягали затвердженню Думою під час сесій<ref name="manifest06">[http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1290 Маніфест 20 лютого 1906&nbsp;р.]</ref>. Державна дума була нижньою палатою парламенту. Роль верхньої палати виконував [[Державна рада Російської імперії|Державний рада]], який повинен був схвалювати або відхиляти закони, прийняті Думою.
 
Вся виконавча влада залишалася в руках монарха, він також одноосібно керував [[Збройні сили Російської імперії|Збройними силами]], визначав зовнішню політику, вирішував питання [[Оголошення війни|оголошення війни]] і світу, введення [[Надзвичайний стан|надзвичайного]] або [[Воєнний стан|військовоговоєнного]] положеннястану на будь-якій території Імперії.
 
=== Вибори ===
 
[[Файл:Kadet-1906.jpg|thumb|thumb|150px|right|Поштова листівка, присвячена виборам до I Державної думи (1906). Художник&nbsp;— [[Бем, Єлизавета Меркурьевна|Е.&nbsp;М.&nbsp;Бем]]]]
Закон про вибори в [[Державна дума Російської імперії|Державну думу]] був опублікований 11 грудня 1905. Вибори були непрямі і повинні були проходити за куріальною системою: всього було створено 4 [[курія|курії]]&nbsp;— землевладельческаяземлевласницька, міська, селянська і робоча, які отримали можливість вибирати певне число вибірників. Були встановлені такі квоти: один вибірник на 2 тисячі населення в землевладельческойземлевласницькій курії, на 4 тисячі&nbsp;— у міській, на 30 тисяч&nbsp;— в селянській, на 90 тисяч&nbsp;— в робочій.
 
Виборче право мали не всі жителі імперії. Для того, щоб мати виборче право необхідно мінімум за рік до виборів відповідати наступним критеріям:
 
* за землевладельческойземлевласницькою куріїкурією&nbsp;— бути власником від 100 до 650 десятин землі в залежності від місцевості, мати нерухому власність вартістю не менше 15 тис. рублів.
* по міській курії&nbsp;— бути власником міської нерухомості та торгово-промислових закладів, квартиронаймачем або службовцем.
* по селянській курії&nbsp;— мати домоволодіння;
 
* для міської курії двоступеневі: у [[Москва|Москві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] і 24 великих зазначених у виборчому законі містах виборці обирали виборщиків на міське зібрання, яке обирало членів Думи.
* для землевладельческойземлевласницької курії (в повітах і усіх інших містах) двох&nbsp;— або триступінчаті: особи, чия власність була дорівнює або більше встановленого для даної місцевості цензу на повітовому з'їзді землевласників обирали делегатів на губернське зібрання, яке обирало членів Думи. Власники 1/10 цензу і священнослужителі на попередніх повітових з'їздах обирали уповноважених, які потім на повітових з'їздах разом з великими землевласниками обирали виборщиків для губернських виборчих зборів.
* для робочої курії триступінчаті: 1) вибори уповноваженого від робітників від підприємства з чисельністю робітників 50-1000 людина або по 1 уповноваженому від кожної тисячі робітників на великих підприємствах, 2) обрання вибірників на губернських зборах уповноважених, 3) вибори членів Думи на губернських виборчих зборах;
* для селянської&nbsp;— чотирирівневі: 1) вибори виборних від 10 дворів, 2) вибори уповноважених від волостей на [[волосний сход|волосному сході]], 3) обрання вибірників на повітовому з'їзді уповноважених, 4) вибори членів Думи на губернському або обласному виборчому з'їзді) [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1229 Особливості виборчих кампаній в I та II Державні думи в Сибіру]
Таким чином, ці курії (26 міських округах виборців обирали тільки міська та робоча курії) обирали виборщиків на збори виборців округу, яке потім вже на виборчому з'їзді обирали стільки депутатів, скільки належало законом обирати від даного округу.
 
Станово-куриальнаякуріальна система була визнана кращою, ніж загальні, прямі, рівні та таємні вибори, так як і імператор, і голова уряду [[Вітте Сергій Юлійович|С.&nbsp;Ю.&nbsp;Вітте]] побоювалися, що в селянській країні, де більшість населення не искушенообізнана у політичному мистецтві, вільні і прямі вибори приведуть до перемоги безвідповідальних демагогів і в законодавчому органі будуть засідати переважно адвокати"
 
[[Файл:Samar deput.jpg|thumb|left|210px|Депутати Державної думи від [[Самарська губернія|Самарській губернії]] (1906)]]
Було створено 135 [[Виборчий округ|виборчих округів]] у тому числі 26 міських (обирали 34 депутати), 33 територіально-станових, конфесійних, територіально-конфесійних і етнічних округів (40 депутатів). Від губернії обиралося від 2 до 15 депутатів, від міста&nbsp;— від 1 до 6. [[Європейська частина Росії|Європейська Росія]] обирала 412 депутатів (79&nbsp;%), [[Царство Польське|Польща]]&nbsp;— 37 депутатів (7&nbsp;%), [[Кавказ]]&nbsp;— 29 (6&nbsp;%), Сибір і [[Далекий Схід]]&nbsp;— 25 (4&nbsp;%), [[Середня Азія]] і [[Казахстан]]&nbsp;— 21 (4&nbsp;%)<ref name = "bolt">Болтенкова Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Вплив парламентів на розвиток федералізму в Росії // Політико-правові основи федералізму в Росії / під ред. Р. Хакимова.&nbsp;— Казань, 2006.&nbsp;— С. 8-23. ([http://www.kazanfed.ru/dokladi/fedmono_2006.pdf у мережі])
 
Вибори проводилися в основному в лютому-березні [[1906]]а, а в національних районах та окраїнах і пізніше, так що до початку роботи з 524 депутатів були обрані близько 480, тому склад першої Думи поступово доповнювався подъезжающими обраними депутатами. У багатьох районах [[Сибір]]у, наприклад, вибори проводилися в травні—червні 1906 року, крім того владою відпрацьовувався механізм проведення виборів в умовах воєнного стану, тому [[воєнний стан]] було введено у всіх [[Повіти Росії|повітах]], що прилягали до лінії [[Транссибірська магістраль|Сибірської залізниці]]
 
Представники лівих і вкрай правих партій бойкотували вибори, ліві вважали, що Дума не володіє ніякою реальною владою, а крайні праві взагалі негативно ставилися до самої ідеї парламентаризму, виступаючи за непорушність Самодержавства. Незважаючи на це, у виборах брали участь [[меншовики]] і [[соціалісти-революціонери]], як незалежні кандидати. [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] згодом змушений був визнати, що бойкот виборів в I Державну Думу «був помилкою» <ref>[http://www.hrono.info/libris/lib_sh/shub11.html Шуб Д.&nbsp;Н.&nbsp;Політичні діячі Росії (1850-х—1920х&nbsp;— 1920-х рр..). Збірник статей. Видання «Нового журналу». Нью-Йорк, 1969.]</ref>
 
=== Склад ===
[[Файл:Tauride duma.jpg|thumb|400px|ЗалЗала засідань Державної думи у [[Таврійський палац|Таврійському палаці]], [[Санкт-Петербург]]]]
[[Файл:Plan zala gosdumy-1.jpg|thumb|400px|План залузали засідань Державної думи]]
Всього було обрано 497 депутатів із них 11 обрання депутатів було анульовано, 1 пішов у відставку, 1 помер, 6 не встигли приїхати.
 
депутатиДепутати розподілилися наступним чином:
* за віком: до 30 років &nbsp;— 7 &nbsp;%; від 30 до 40 років &nbsp;— 40 &nbsp;%; від 40 до 50 років &nbsp;— 38 &nbsp;%; старше 50 &nbsp;— 15 &nbsp;%;
* за рівнем освіти: з вищою освітою 42 &nbsp;%, середнім &nbsp;— 14 &nbsp;%, нижчим &nbsp;— 25 &nbsp;%, домашнім &nbsp;— 19 &nbsp;%, неписьменні &nbsp;— 2 людини;
* за професією: 121 хлібороб, 10 ремісників, 17 фабричних робітників, 14 торговців, 5 фабрикантів і керуючих фабриками, 46 поміщиків і керуючих маєтками, 73 земських, міських і дворянських службовців, 6 священиків, 14 чиновників, 39 адвокатів, 16 лікарів, 7 інженерів, 16 професорів і [[приват]]ів, 3 викладача гімназії, 14 сільських вчителів, 11 журналістів та 9 осіб невідомих занять.
[[Файл:Muromzev-3.jpg|left|thumb|[[Муромцев Сергій Андрійович|С. &nbsp;А. &nbsp;Муромцев]], голова I Державної думи]]
 
За ознакою партійної приналежності більшість місць зайняли [[Конституційно-демократична партія|конституційні демократи]] &nbsp;— 176 осіб. Обрано також 102 представника [[Трудова група|«Трудового союзу»]], 23 [[Партія соціалістів-революціонерів|соціаліста-революціонера]], 2 члена [[Партія вільнодумних|Партії вільнодумних]], 33 члена [[Польське Коло|польського коло]], 26 [[Партія мирного оновлення|мирнообновленцев]], 18 [[Російська соціал-демократична робоча партія соціал-демократів]] ([[меншовик]]ов), 14 безпартійних автономістів, 12 [[Прогресисти|поступовців]], 6 членів [[Партія демократичних реформ|партії демократичних реформ]], 100 безпартійних.
Обрано 279 депутатів, росіян за національністю.
 
Були утворені фракції: кадетів &nbsp;— 176 осіб, [[Октябристи|октябристів]] &nbsp;— 16, трудовиків (члени «Трудового союзу») &nbsp;— 96, соціал-демократи (меншовики) &nbsp;— 18 (спочатку меншовики вступили у фракцію трудовиків і тільки в червні за рішенням [[IV з'їзд РСДРП|4-го з'їзду РСДРП]] утворили власну фракцію); автономісти &nbsp;— 70 осіб (представники національних околиць, які виступають за автономії цих територій і їх прихильники), прогресисти &nbsp;— 12 (фракція утворена безпартійними кандидатами з ліберальними, близькими до кадетам, поглядами). Незалежних кандидатів налічувалося 100 осіб, у це число входили і [[есери]], які не стали офіційно утворювати фракцію у зв'язку з бойкотом виборів їх партією.
 
Головою був обраний кадет [[Муромцев Сергій Андрійович|С. &nbsp;А. &nbsp;Муромцев]], професор [[Московський державний університет імені М. в. Ломоносова|Московського університету]]. Товаришами голови стали князь [[Долгоруков, Петро Дмитрович|П. &nbsp;Д. &nbsp;Долгоруков]] і [[Гредескул, Микола Андрійович|Н. &nbsp;А. &nbsp;Гредескул]] (обидва кадети). Секретарем &nbsp;— князь [[Шаховський, Дмитро Іванович|Д. &nbsp;І. Шаховської&nbsp;Шаховський]] (кадет).
 
=== Діяльність ===
Перше засідання Державної думи відбулося 27 квітня 1906 року в [[Таврійський палац|Таврійському палаці]] [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] (після прийому у [[Микола II|Миколи II]] у [[Зимовий палац|Зимовому палаці]]).
 
З самого початку роботи більшість Державної думи було налаштоване на різку боротьбу з урядом [[Горемикін Іван Логгинович| Горемикіна]]. За 72 дні Дума прийняла 391 запит про незаконні дії уряду.
 
З початком роботи кадети поставили питання про [[амністія|амністії]] всіх [[Політичний в'язень|політичних ув'язнених]], скасування [[страта|смертної кари]], скасування [[Державна Рада Російської імперії|Державної Ради]], встановлення відповідальності Ради міністрів перед Думою. Більшість депутатів підтримала ці вимоги, і 5 травня 1906 року вони були направлені голові Ради міністрів І.&nbsp;Л.&nbsp;Горємикіну, який [[13 травня]] відповів відмовою на всі вимоги Думи.
 
[[Файл:Krylov-1906.jpg|thumb|thumb|200px|right|Політична карикатура на байці І.&nbsp;А.&nbsp;Крилова «Лебідь, рак і щука» («Іскри», 1906, №&nbsp;23, С. 274.)]]<!-- Тут необхідні пояснення --~~~~-->
[[Файл:Засідання аграрної комісії I Державної Думи (1906).jpg|thumb|right|Засідання аграрної комісії I Державної Думи, Санкт-Петербург, травень 1906]]
Головним питанням у роботі I Державної думи був [[земельне питання Росії|земельне питання]]. [[7 травня]] кадетська [[Фракція (політика)|фракція]] за підписом 42 депутатів висунула [[законопроект]], що передбачав додаткове наділення селян землею за рахунок [[казенні землі|казенних]], [[монастирські землі|монастирських]], [[церковні землі|церковних]], [[питомі землі|питомих]] і [[Кабінетські землі|кабінетських земель]], а також частковий [[примусовий викуп]] [[поміщицькі землі|поміщицьких земель]].
 
23 травня фракція трудовиків (104 людини) запропонувала свій законопроект, що передбачав утворення "громадського земельного фонду, з якого передбачалося виділяти землю в користування безземельним і малоземельним селянам, а також [[конфіскація|конфіскацію]] земель у поміщиків понад «трудової норми» з виплатою останнім встановленого винагороди. Реалізацію проекту пропонувалося здійснити через виборні місцеві земельні комітети.
 
6 червня 33-ма депутатами був поданий законопроект, розроблений есерами про негайну [[націоналізація|націоналізації]] всіх [[Природні ресурси|природних багатств]] та скасування [[Приватна власність|приватної власності]] на землю. Більшістю голосів Дума відмовилася розглядати такий [[Радикали (політика)|радикальний]] проект. Також 8 червня [[Рада міністрів Російської імперії|Рада міністрів]] ухвалив рішення про [[Розпуск парламенту|розпуск]] Державної думи у разі продовження нагнітання обстановки навколо аграрного питання, так як його широке обговорення в Думі викликало зростання суспільної [[Полеміка|полеміки]] і посилення революційного руху.
 
[[Файл:Bilet v dumu.jpg|thumb|left|200px|Квиток для входу в Державну Думу, 1906 рік]]
Фракція кадетів також вносила законопроект про [[Недоторканність особистості|недоторканності]] депутатів Думи, який передбачав, що [[кримінальне переслідування]] депутата під час [[Парламентська сесія|сесії]] можливе лише з згоди Думи (крім [[затримання]] при вчиненні [[злочин]]и або відразу після нього, однак і в цьому випадку Дума могла відмінити затримання), а якщо справу порушено між сесіями, то всі процесуальні дії і затримання припинялися до відкриття сесії і вирішення даного питання Думою. Парламент, однак, відмовився розглядати даний законопроект.
 
Ряд [[ліберал]]ьних членів Ради міністрів запропонував ввести представників кадетів до складу уряду. Це пропозиція не отримала підтримки більшості міністрів. Державна Дума висловила [[Вотум|недовіру уряду]], після чого ряд міністрів стали [[бойкот]]увати Думу та її засідання. У знак свого презирливого ставлення до Думі туди було внесено перший урядовий законопроект про асигнування 40 000 рублів на будівництво пальмової [[оранжерея|оранжереї]] і спорудження пральні при [[Юр'ївський університет|Юр'ївському університеті]]. За весь час роботи депутатами було схвалено 2 законопроекти&nbsp;— про скасування [[страта|смертної кари]] (ініційований депутатами з порушенням процедури) та про асигнування 15&nbsp;млн рублів на допомогу постраждалим від [[неврожай|неврожаю]], внесений урядом.
 
=== Розпуск ===
[[19 липня|6 (19) липня]] [[1906]] замість непопулярного [[Горемикін, Іван Логгинович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Горемикіна]] головою Ради міністрів був призначений рішучий [[Столипін Петро Аркадійович|П.&nbsp;А.&nbsp;Столипін]] (зберіг до того ж посаду міністра внутрішніх справ). 8 липня послідував указ [[Микола II|Миколи II]] про розпуск Державної думи, цей крок у маніфесті від 9 липня пояснювалось так:
{{початок цитати}}Виборні від населення, замість роботи будівництва законодавчого, ухилилися у не приналежну їм область і звернулися до розслідування дій поставлених від Нас місцевої влади, до вказівок Нам на недосконалість Законів Основних, зміни яких можуть бути зроблені лише Нашою Монаршею волею, і до дій явно незаконним, як звернення від імені Думи до населення.
 
Збентежений такими ж непорядками селянство, не чекаючи законного поліпшення свого становища, перейшло в цілому ряді губерній до відкритого грабунку, розкрадання чужого майна, непокору закону і законним владі.
Але нехай пам'ятають Наші піддані, що тільки при повному порядку і спокою можливо міцне поліпшення народного побуту. Нехай же буде відомо, що Ми не допустимо ніякого свавілля або беззаконня і всією силою державної могутності наведемо ослушників закону до підпорядкування Нашої Царської волі. Закликаємо всіх розсудливих російських людей об'єднатися для підтримки законної влади і відновлення миру в Нашому дорогому Вітчизні.{{кінець цитати|джерело=[[Микола II]]. [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1291 Маніфест 9 липня 1906 р.]}}
У маніфесті також було оголошено про проведення нових виборів за тими ж правилами, що і в I Державну думу.
 
[[Файл:Viborgskoe vozzvanie.gif|thumb|right|Фотокопія оригінального тексту Виборзького відозви]]
9 липня прийшли на засідання депутати знайшли двері в Таврійський палац замкнутими і прибитий поряд на стовпі маніфест про розпуск думи. Частина їх&nbsp;— 180 чоловік&nbsp;— в основному кадети, трудовики і соціал-демократи, зібравшись у [[Е]]е (як найближчому до Петербургу місті Князівства Фінляндського), прийняли відозву «Народу від народних представників» ([[Виборзьке відозву]]). У ньому говорилося про те, що уряд не має права без згоди народного представництва ні збирати податки з народу, ні закликати народ на військову службу. Виборзьке відозву закликало тому до громадянської непокори&nbsp;— відмови платити податки і поступати на службу в армії. До непокори владі опублікування відозви не призвело, а всі його підписали були засуджені до трьох місяцем укладення і позбавлені виборчих прав, тобто не могли в подальшому стати депутатами Державної думи.
 
== Відомі депутати ==
До числа найбільш відомих депутатів I Державної думи можна віднести <ref>[http://www.hrono.ru/biograf/bio_d/deputaty.html Депутати Державної думи Російської імперії]</ref>: [[Муромцев Сергій Андрійович|С.&nbsp;А.&nbsp;Муромцева]], [[Ковалевський Максим Максимович|М.&nbsp;М.&nbsp;Ковалевського]], [[Кузьмін-Караваєв, Володимир Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Кузьміна-Караваєва]], [[Лікоть, Тимофій Васильович|Т.&nbsp;В.&nbsp;Локотя]], [[Львів, Георгій Євгенович|Р.&nbsp;Е.&nbsp;Львова]], [[Букейханов, Аліхан Нурмухамедович|А.&nbsp;Н.&nbsp;Букейхана,]] [[Муханов, Олексій Олексійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Муханова]], [[Набоков, Володимир Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Набокова]], [[Новгородцев Павло Іванович|П.&nbsp;І.&nbsp;Новгородцева]], [[Обнінський, Віктор Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Обнінського]], [[Присецкий, Іван Миколайович|І.&nbsp;Н.&nbsp;Присецкого]], [[Харламов, Василь Якимович|В.&nbsp;А.&nbsp;Харламова]], [[Шаховський, Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Шаховського]], [[Герценштейн, Михайло Якович|М.&nbsp;Я.&nbsp;Герценштейна]], [[Родічев, Федір Измайлович|Ф.&nbsp;В.&nbsp;Родичева]], [[Долгоруков, Петро Дмитрович|П.&nbsp;Д.&nbsp;Долгорукова]], [[Кокошкін, Федір Федорович (молодший)|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Кокошкіна]], [[Лаптєв, Інокентій Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Лаптєва]], [[Галецький, Іван Владиславович|В.&nbsp;В.&nbsp;Галецького]], [[Демянович, Антон Каэтанович|А.&nbsp;Е.&nbsp;Демяновича]], [[Петражицький, Лев Йосипович|Л.&nbsp;В.&nbsp;Петражицького]].
 
== Література ==
* Аврех А. Я., Грунт А. Я. Государственная дума // Советская историческая энциклопедия: В т.: т. 4: Г-Д / Редкол.: Жуков Е. М. (гл. ред.) и другие. — М.: Советская энциклопедия, 1963. — С. 610—619;
* Алескеров Ф. Т., Кравченко А. С. Распределение влияния фракций в Государственный думах Российской империи (1906—1917): Препринт WP7/2005/03. — М.: ГУ ВШЭ, 2005. — 20 с ([http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/files2/2732.pdf в сети])
* [[Бонч-Осмоловский, Иван Анатольевич|''Бонч-Осмоловский И.'']] (сост.). Работы Первой Государственной Думы. Издание Санкт-Петербургского комитета [[Трудовая группа|Трудовой Группы]]. Ред. [[Бондарев, Сергей Иванович|С. И. Бондарев]]. СПб.: Типогр. Т-ва «Дело». 1906. С. 492.
* Витенберг Б. М. Государственная дума // Отечественная история: энциклопедия: В 5 т.: т.1: А-Д / Редкол.: В. Л. Янин (гл. ред.)и другие. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1994. — С. 611—612;
* Думский сборник. I. Государственная дума первого созыва (27 апреля-8 июля 1906 года). Бесплатное приложение к газете «Товарищ» Санкт-Петербург. 1906.
* Малышева О. Г. Государственная дума // Энциклопедия государственного управления в России: В 4 т. / Под общ. ред. В. К. Егорова. Отв. ред. И. Н. Барциц / Том I. А-Е. Отв. ред. И. Н. Барциц. — М.: Изд-во РАГС, 2004. — С. 209—211.
* [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1172 Первая Государственная дума (на сайте «Томское краеведение»)]
* [http://elibrary.karelia.ru/book.shtml?levelID=012002&id=6771&cType=1 Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы.] — М.: Тип. Товарищества [[Сытин, Иван Дмитриевич|И. Д. Сытина]], 1906. — 159 с.
* [http://ru.wikisource.org/wiki/Файл:Государственная_дума_первого_призыва_(1906).pdf Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов.] — Москва: книгоздательство «Возрождение», 1906.
* [http://www.krugosvet.ru/articles/104/1010440/1010440a1.htm#1010440-L-102 Государственная дума Российской империи в энциклопедии «Кругосвет»]
* Митрохина Н. В. История Первой Государственной Думы Российской империи // История государства и права. — 2000. — № 2. — С. 29 — 36.
* [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/files2/1224.pdf Состав сибирских депутатов первой Государственной думы]
* [http://www.om-saratov.ru/article/detail.php?SECTION_ID=239&ID=26709 «А судьбы были такие разные…». Саратовцы в Государственной думе Российской Империи I созыва]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=069KH69u_jU Первая государственная дума] - Лекция на сайте [[ПостНаука]] Кирилла Соловьева, доктора исторических наук, ведущего научного сотрудника Института российской истории РАН. ( также на [[Маяк (радиостанция)|радиостанции "Маяк"]] [https://www.youtube.com/watch?v=dJ7RfstB3zM&list=PLZVh99QVHuxkQHJ_HNa9T6Gimv0-9WXc1&index=8], [https://www.youtube.com/watch?v=Iq_6-VGybhY])
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Tsyhaniuk_Mykola/Sotsialno-politychna_borotba_v_Ukraini_pid_chas_vyboriv_i_diialnosti_I_Derzhavnoi_dumy Циганюк М. Соціально-політична боротьба в Україні під час виборів і діяльності I Державної думи] (2017)
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Революція 1905-1907 років}}
{{ВП-Портали|Росія|Історія}}
 
[[Категорія:Державна дума Російської імперії]]
[[Категорія:Російська імперія]]
344 652

редагування