Александрійський маяк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Taras r (обговорення | внесок) Скасування редагування № 15775192 користувача 91.225.163.132 (обговорення) |
доповнення Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 1:
{{coord|31|12|51|N|29|53|06|E|scale:5000|display=title}}
[[Файл:Lighthouse - Thiersch.png|thumb|250px|Александрійський маяк, малюнок археолога H. Thiersch (1909)]]
'''Александрійський маяк або Фароський маяк''' — одне з [[Сім чудес світу|Семи чудес стародавнього світу]] несло в собі не тільки архітектурну елегантність, але й практичну функцію. [[Маяк]] знаходився на острові [[Фарос]] (сьогодні це мис в межах міста [[Александрія]] у [[Єгипет|Єгипті]]). Він гарантував морякам безпечне повернення у Велику Гавань. Упродовж всього існування маяк був третьою найвищою спорудою на [[Земля|Землі]] (після пірамід [[Піраміда Хеопса|Хеопса]] та Хафри).
Рядок 12 ⟶ 11:
Багато дивного і чудового було в цьому місті. Зокрема, тут знаходився відомий [[Мусейон]] (Музей-храм муз), де розміщувалися астрономічна обсерваторія,[[школа]], анатомічний театр, майстерня. У різний час в Мусейоні жили і працювали грецькі вчені — творець [[геометрія|геометрії]] [[Евклід]], піонер хірургії [[Герофіл]]. Тут дістав освіту і працював [[Архімед]]. Багато років тут трудився механік [[Герон]], який побудував перші автомати і написав про них книгу «Театр автоматів».
Мірою розвитку судноплавства, морської торгівлі все гостріше відчувалася потреба у маяку, який серед підводних скель і мілин вказував би суднам безпечний шлях в Александрійську гавань.
Цей маяк був і фортецею-форпостом [[Александрія|Александрії]], і пунктом спостереження, оскільки з його верхівки спостерігали за флотом ворогів, який наближався до міста. На башті розміщувалися технічні пристрої: флюгери, годинники, астрономічні прилади та ін. [[Сострат Книдський]], щоб його не забули, порушив указ Птолемея: на підставі маяка написав: "Сострат, син Декстифона з Книду, присвятив богам-рятівникам заради мореплавців". Напис він прикрив шаром штукатурки, на якій вирізав ім'я [[Птолемей I Сотер|Птолемея Сотера]]. [[Сострат Книдський|Сострат]] не сподівався дожити доти, коли зруйнується та відпаде штукатурка, та й не цікаво йому було побачити вираз обличчя правителя, який би дізнався про такий вчинок. Але в майбутньому всі знатимуть, хто насправді збудував маяк.
== Опис та характеристики ==▼
Фароський маяк висвітлював шлях мореплавцям протягом більше 1500 років. Але потужні підземні поштовхи в 365, 956 і 1303 роках н.е. сильно пошкодили будівлю, а потужний землетрус 1326-го року остаточно зруйнував одну з найбільших архітектурних споруд світу. У 1994 році останки Александрійського Маяка були виявлені археологами, а згодом образ будівлі був відновлений за допомогою комп'ютерного моделювання. У [[Середньовіччя|середні віки]] залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку [[Цитадель Кайтбея (Александрія)|фортецю Кайтбей]]. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.
Висота маяка була 135 м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої становила 30 м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними [[статуя]]ми [[Тритон (міфологія)|Тритона]], служив основою середньої частини. Це була 40-метрова восьмигранна призма-вежа, облицьована [[білий колір|білим]] [[мармур]]ом. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади — 8 колон несли [[купол]], увінчаний 7-метровою [[бронза|бронзовою]] фігурою повелителя морів [[Посейдон]]а. Джерелом світла служило велике багаття, що постійно підтримувалося. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією з версій, цей ефект досягався за допомогою величезних [[дзеркало|дзеркал]] з полірованої бронзи або [[скло|скла]]. За іншою — завдяки використанню прозорих шліфованих каменів-лінз.▼
Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних [[синій колір|синіх]] [[циферблат]]ах. Інші, повертаючись, вказували напрямок [[вітер|вітру]] або слідували руками за рухом [[Сонце|Сонця]] і [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника — клепсидр. Вони били у дзвони. А в [[туман]] і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні [[скеля|скелі]]. Історія зберегла ім'я творця Фароського маяка: на одній з плит вчені виявили напис ''«Сострат, син Декстіфона, присвятив богам-спасителям ради морів»''. Напис зберігся завдяки винахідливості [[архітектор]]а — він закрив її шаром штукатурки, на якій написав ім'я правителя Єгипту.▼
▲Висота маяка була 135 м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої становила 30 м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними [[статуя]]ми [[Тритон (міфологія)|Тритона]], служив основою середньої частини. Це була 40-метрова восьмигранна призма-вежа, облицьована [[білий колір|білим]] [[мармур]]ом. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади — 8 колон несли [[купол]], увінчаний 7-метровою [[бронза|бронзовою]] фігурою повелителя морів [[Посейдон]]а. Джерелом світла служило велике багаття, що постійно підтримувалося. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією з версій, цей ефект досягався за допомогою величезних [[дзеркало|дзеркал]] з полірованої бронзи або [[скло|скла]]. За іншою — завдяки використанню прозорих шліфованих каменів-лінз.
▲Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних [[синій колір|синіх]] [[циферблат]]ах. Інші, повертаючись, вказували напрямок [[вітер|вітру]] або слідували руками за рухом [[Сонце|Сонця]] і [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника — клепсидр. Вони били у дзвони. А в [[туман]] і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні [[скеля|скелі]]
== Див. також ==
| |||