Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|250px|left|Королівство Румунія з [[1881]] по 1918 роки; так зване [[Старе королівство]]]]
В 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]], Королівство Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала [[Третє Болгарське царство|БолгаріїБолгарському царству]]. Королівство Румунія до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарським царством, [[Королівство Сербія|Королівством Сербія]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорською імперією]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році, з [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпадом Австро-УгорщиниУгорської імперії]] і [[Розпад Російської імперії|Російської імперії]]. Після розпаду цих держав до складу РумуніїКоролівства Румунія увійшли [[Банат]], [[Буковина]], [[Трансільванія]], [[Марамуреш]], [[Бессарабія]] (остання в [[СРСР]] вважалася окупованою територією). В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарським царством, Королівством Югославія, Королівством Угорщина, [[Перша чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]], СРСР. З 1918 по 1940, кордони РумуніїКоролівства Румунія пролягали на півдні від [[Кранево]] на березі Чорного моря до [[Туртукайська гора|Туртукайської гори]] на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево, потім по Дунаю до Баната; в Банаті межа повертала на північ (цей регіон був розділений на дві частини Румунією і [[Королівство Югославія|ЮгославієюКоролівством Югославія]]), а потім біля кордонів [[Королівство Угорщина (1920—1946)|УгорщиниКоролівства Угорщина]] на північний схід і проходила по північних районах Трансільванії до Буковини; тут вона повертала на схід і прямувала до Дністра, а потім по Дністру на південь до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] і Чорного моря.
 
У 1940, королівство втратило низку регіонів: [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]], що відійшла до УгорщиниКоролівства Угорщина, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, знову увійшла до складу БолгаріїБолгарського царства. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон в Добруджі проходив по лінії 1912 року. Королівство Румунія втратила спільні кордони з Чехословацькою республікою та Польською республікою. Румунська територія значно скоротилася. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Королівство Румунія напаланапало на СРСР, окупувавші Бессарабію, Буковину і межиріччя Дністра і [[Південний Буг|Південного Бугу]]. Ці території, крім [[Трансністрія|Трансністрії]], були оголошені румунською владою складовою частиною РумуніїКоролівства Румунія. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни РумуніїКоролівству Румунія була повернута лише Північна Трансільванія, в свою чергу [[район Герца]], [[острів Зміїний]] і кілька островів в [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] відійшли до СРСР.
Королівство Румунія до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарією, [[Сербія|Сербією]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарією, Югославією, Угорщиною, [[Чехословаччина|Чехословаччиною]], [[Польща|Польщею]], СРСР. Напередодні Другої світової війни Румунія втратила спільні кордони з Чехословаччиною та Польщею.
 
=== Адміністративно-територіальний поділ ===
[[Файл:Tinuturi Romania.svg|thumb|250px|left|[[цинут]]и РумуніїКоролівства Румунія на 1939]]
 
Столицею королівства був [[Бухарест]]. Основною адміністративно-територіальної одиницею — [[жудець]]. Територія королівстваКоролівства РумуніїРумунія за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різна кількість жудеців. Наприкінці [[XIX століття|XIX]] — початку XX століття Королівство Румунія ділилася на 3 провінції ([[Валахія]], [[Добруджа]] та [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]]), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округи, аналогічні пізніше введеному жудецю. До того моменту в складі Румунії не було [[Бессарабія|Бессарабії]], [[Південна Добруджа|Південної Добруджі]] та [[Трансільванія|Трансільванії]]. У [[1938]]–[[1940]] королівство [[цинут|ділилося]] на цинути [[Арджеш (цинут)|Арджеш]], [[Крішурь (цинут)|Крішурь]], [[Дунеря (цинут)|Дунеря]], [[Жіу (цинут)|Жіу]], [[Мерій (цинут)|Мерій]], [[Муреш (цинут)|Муреш]], [[Ністру (цинут)|Ністру]], [[Прут (цинут)|Прут]], [[Сучава (цинут)|Сучава]], [[Тіміш (цинут)|Тіміш]].
 
[[Файл:Romania1941.png|thumb|250px|left|Межі Румунії 1941 року]]
=== Населення ===
Кількість жителів РумуніїКоролівства Румунія не було постійною, приріст населення в кінці XIX століття був високим. У 1890, у РумуніїКоролівстві Румунія проживало 5&nbsp;300&nbsp;000 осіб, у 1900&nbsp;&nbsp;— 6&nbsp;000&nbsp;000 осіб, у 1910&nbsp;&nbsp;— 6&nbsp;900&nbsp;000 осіб, у 1915&nbsp;&nbsp;— 7&nbsp;800&nbsp;000 осіб, у 1921 населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15&nbsp;600&nbsp;000 осіб. У 1939 в державі вже проживало 19&nbsp;900&nbsp;000 осіб. З втратою Північної Трансільванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, що проживали на цих територіях, і склала 13&nbsp;600&nbsp;000 осіб. З поверненням Північної Трансільванії напередодні ліквідації монархії у 1946 році число жителів РумуніїКоролівства Румунія знову зросло і становило 15&nbsp;800&nbsp;000 осіб<ref>{{cite web
|url = http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm
|title = Population of Eastern Balkans
|archivedate = 2012-02-24}}</ref>.
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, малюнок 1920 року]]
Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9&nbsp;% (1930) до 92,2&nbsp;% (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5&nbsp;%). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[німці]]в). В 1930 році кількість угорців в РумуніїКоролівстві Румунія становило 7&nbsp;% або 1&nbsp;400&nbsp;000 осіб, німців&nbsp;&nbsp;— 4,1&nbsp;%, євреїв&nbsp;&nbsp;— 4&nbsp;%. Згідно з [[Перепис населення Румунії (1930)|переписом населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3,2&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;&nbsp;— 2,3&nbsp;%, [[болгари]]&nbsp;&nbsp;— 2&nbsp;%. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] тощо.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recens&#259;m&#226;ntul popula&#355;iei din 1930|pages=XXIV|publisher = Institutul Central de Statistic&#259;|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}</ref> В 1930 році 73&nbsp;% жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунський]], 8,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Угорська мова|угорський]], 4, 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Російська мова|російська]], 3,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Українська мова|український]], 2,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[їдиш]], 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Болгарська мова|болгарський]], 1, 6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Турецька мова|турецький]] та [[татарська мова|татарський]]. Згідно з переписом населення, 72&nbsp;% населення РумуніїКоролівства Румунія сповідували [[православ'я]], 7,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[кальвінізм]], 2,2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[лютеранство]]<ref name="populatia" />.
 
== Історія ==
 
Було проголошено князем ([[домнітор]]ом) Румунії у 1881 році. Під час [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]] завоювало Південну Добруджу. В [[1918]] році значно розширило свою територію, включивши до свого складу [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Банат]], Бессарабію та Буковину. У [[1940]] році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] внаслідок [[Повстання 1941 року в Румунії|внутрішніх заворушень]] та зовнішньополітичної ізоляції [[Румунія у Другій світовій війні|виступило]] на боці [[НімеччинаТретій Рейх|НімеччиниТретього Рейху]]. В [[1944]] році на територію держави увійшли радянські війська, а в 1947 році королівство було перетворене на [[Румунська Народна Республіка|Румунську Народну Республіку]].
 
== Див. також ==