Вікіпедія

Герберт Спенсер: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення, оформлення
Albedo (обговорення | внесок)
128 641 редагування
Рядок 34:
| вага =
}}
'''Ге́рберт Спе́нсер''' ({{lang-en|Herbert Spencer}}; *{{ДН|27|4|1820}}, [[Дербі]] — †{{ДС|8|12|1903}}) — [[Англія|англійський]] [[філософ]] і [[соціолог]] [[Вікторіанська епоха|вікторіанськоїи епохи]] [[Промислова революція в Англії|британського індустріалізму]], один з родоначальників [[еволюційна школа|еволюціонізму]], ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці [[XIX століття]], засновник [[органічна школа|органічної школи]] в соціології, ідеолог [[лібералізм]]у, адепт захисту▼
 
'''Герберт Спенсер''' ([[Великобританія|англ.]] Herbert Spencer, 27 квітня 1820 — 8 грудня 1903) — [[Англія|англійський]] [[філософ]] і [[соціолог]] [[Вікторіанська епоха|вікторіанської
▲епохи]] [[Промислова революція в Англії|британського індустріалізму]], один з родоначальників [[еволюційна школа|еволюціонізму]], ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці [[XIX століття]], засновник [[органічна школа|органічної школи]] в соціології, ідеолог [[лібералізм]]у, адепт захисту
[[Природні права людини|природних прав людини]], критик [[Утилітаризм|утилітаризму]]. Остаточно затвердив в науковому обігу термін «[[соціологія]]». Його соціологічні погляди є продовженням соціологічних переконань [[Сен-Сімон]]а і [[Оґюст Конт|Конта]], певний вплив на розвиток ідеї еволюції зробили [[Ламарк]] і [[Карл Бер|К.Бер]], [[Сміт Адам|Сміт]] і [[Мальтус]]. <br/>
З ім'ям Герберта Спенсера пов'язують два підходи до розгляду суспільних явищ:
Рядок 42 ⟶ 40:
# Вчення про всезагальну еволюцію, що розповсюджується на неорганічний, органічний та надорганічний (соціальний) світ.
 
== Біографія ==
Народився 27 квітня 1820 року у [[Дербі]] (графство [[Дербішир]]) у родині шкільного вчителя. Був найстаршим з дев'яти дітей, всі вісім інших його братів і сестер померли в дитинстві.<ref>Herbert Spencer// The Victorian Web, 1987-2012 [http://www.victorianweb.org/philosophy/spencer/spencer.html]</ref>▼
 
== Біографічні відомості ==
Його батько Джордж Спенсер і мати Харрієт були прибічниками [[квакер|квакерів]], симпатизували утилітарному [[радикалізм]]<nowiki/>у, були [[Антиклерикалізм|антиклерикалами]] та дотримувались [[анархія|анархічних]] поглядів . ▼
▲Народився 27 квітня 1820 року у [[Дербі]] (графство [[Дербішир]]) у родині шкільного вчителя. Був найстаршим з дев'яти дітей, всі вісім інших його братів і сестер померли в дитинстві.<ref>Herbert Spencer// The Victorian Web, 1987-20121987—2012 [http://www.victorianweb.org/philosophy/spencer/spencer.html]</ref>
 
▲Його батько Джордж Спенсер і мати Харрієт були прибічниками [[квакер|квакерів]]ів, симпатизували утилітарному [[радикалізм]]<nowiki/>у, були [[Антиклерикалізм|антиклерикалами]] та дотримувались [[анархія|анархічних]] поглядів .
 
Джордж Спенсер дав синові домашню освіту, що складалася з основ математики, природознавства, історії та англійської мови. У 13 років в місті [[Бат (Сомерсет)|Бат]] біля [[Лондон|Лондона]]а Спенсер вивчав канцелярську справу в дядька, який заклав у ньому філософський підхід до [[Природознавство|природознавства.]]
 
Відмовився від навчання у [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]]. З 16 років працював інженером-будівельником на залізницях [[Лондон|Лондона]]а та [[Бірмінгем|Бірмінгема]]а.
 
Займався вивченням копалин, видобутих під час будівництва залізничних шляхів. Для вивчення [[Геологія|геології]] та [[Палеонтологія|палеонтології]] придбав копію "«Принципів геології"» [[Чарльз Лаєлл|Чарльза Лаєлла]]. Ця праця містила спростування теорії [[Ламарк Жан Батист|Ламарка]] про походження [[Раса|людської раси]] з нижчої, та стала підґрунтям еволюціоністських поглядів Спенсера. ▼
Займався вивченням копалин, видобутих під час будівництва залізничних
шляхів. Для вивчення [[Геологія|геології]] та [[Палеонтологія|палеонтології]] придбав
▲копію "Принципів геології" [[Чарльз Лаєлл|Чарльза Лаєлла]]. Ця праця містила спростування теорії [[Ламарк Жан Батист|Ламарка]] про походження [[Раса|людської раси]] з нижчої, та стала підґрунтям еволюціоністських поглядів Спенсера.
 
Після звільнення з залізниці Спенсер захоплюється [[Журналістика|журналістикою]] та [[Політологія|політологією]], розпочинає свою літературну кар'єру. [[Файл:Spencer Herbert grave.jpg|міні|Могила Герберта Спенсера на цвинтарі Хайгейт]]
 
З 1845 до 1853 працював у впливовому на той час фінансовому щотижневику для представників [[Середній клас|середнього класу]] —[[The Economist]]. З 1848 року стає його співредактором. [[Файл:George Eliot 3.jpg|міні|Джордж Еліот, гравюра]] Спенсер публікував численні статті в [[Радикалізм|радикальній]] пресі того часу ([[The Westminster Review]]), в яких наполягав на обмеженні ролі уряду в якості посередника в суспільстві. Він виступав за [[Секуляризація|секуляризацію]], скасування законів про бідних, народної освіти, наполягав на знятті всіх обмежень щодо [[Комерція|комерції]] і [[Фабричне законодавство|фабричного законодавства]].
 
Мав соціальні зв’язкизв'язки з [[Томас ХаксліГакслі|Томасом ХаксліГакслі]] і [[Джон Тіндаль|Джоном Тіндалєм]].
 
У 1883 році Спенсер був обраний членом філософської секції Французької академії моральних і політичних наук.
 
Був номінований на [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію з літератури]] в 1902 році, однак, відмовився її отримати.
 
Помер 8 грудня 1903 року після тривалої хвороби. Похований на кладовищі [[Хайгейт]] поруч з [[Джордж Еліот]] і [[Маркс Карл|Карлом Марксом]].
 
== Особисте життя ==
У офісі видавництва журналу [[The Westminster Review]] (вул. [[Стренд]], 142, [[Лондон]]) Спенсер вперше зустрівся з асистенткою головного редактора Джона Чапмена&nbsp;— Маріан Еванс, пізніше відомою як [[Джордж Еліот]]. Вони мали близькі стосунки, думали про шлюб, проте не уклали його.
 
зустрівся з асистенткою головного редактора Джона Чапмена - Маріан Еванс, пізніше відомою як [[Джордж Еліот]]. Вони
мали близькі стосунки, думали про шлюб, проте не уклали його.
== Основні праці ==
Перша наукова праця Герберта Спенсера -&nbsp;— «Соціальна статика, або умови, необхідні для людського щастя», в якій розглядаються питання свобод людини і ідеалів різних ступенів соціальної динаміки,&nbsp;— була опублікована в 1851 році.
умови, необхідні для людського щастя», в якій розглядаються питання свобод
людини і ідеалів різних ступенів соціальної динаміки, - була опублікована в 1851 році.
 
В подальшому він намагався створити певну «суму наук», яку називав «Система соціальної філософії». Основні розділи якої розроблялись ним в працях:
* «Основні начала»(1862) -&nbsp;— містить обґрунтування непізнаваності реальності за допомогою наукового дослідження, висвітлено суть [[Релігія|релігії]] як інструменту поклоніння непізнаваному. У цій праці викладено основи теорії прогресу, який Спенсер уважає універсальним та засадничим принципом для всіх сфер знання.
* «Основи біології»(1864, 1867,1898)
* «Основи психології», видана у 1855 році, в співавторстві з [[George Henry Lewes |Джорджем Джей Льюїсом.]] У праці викладено фізіологічні основи психології та викладено фундаментальне припущення про підкорення людського розуму законам природи в рамках загальної [[Біологія|біології]]. Проте ця книга зазнала суттєвої критики.
* «Основи соціології» (1898) -&nbsp;— тритомна праця, у 1-му томі якої Спенсером викладена теорія [[Соціологія|соціології]] відповідно до того, як люди взаємопов'язані в межах громад, як ці соціальні струтктури розвиваються з плином часу; проаналізовано соціальні інститути сім'ї, шлюбу, їх складових елементів. У 2-му томі досліджено «церемоніальні» інститути та політичні інститути (з виокремленням їх особливостей у мілітарізованих і промислових типах суспільства). У 3-му томі Спенсер розглядає церковні, професійні і "«промислові"» (економічні) установи.
* «Основи етики» (1879) -&nbsp;— праця з [[Політична філософія|політичної філософії]], в якій Спенсер провадить чітке розрізнення між фундаментальними правами ([[Природні права людини|природними правами]])[[Право на життя|на життя]], свободу і [[власність]] і похідними або інструментальними "«правами"», що були штучно винайдені для створення [[Органи публічної влади|політичних структур]] -&nbsp;— "техніки "(механізму) для захисту та забезпечення основоположних прав. Таким чином, [[виборче право]] та представництво громадян в [[уряд|уряді]]і є "«технікою" -»&nbsp;— засобом захисту прав. Проте Спенсер вважав, що уряди у [[Великобританія|Великобританії]], [[Франція|Франції]] та [[США]] до [[1880 рік|1880 р]]. не виконували свою представницьку функцію та втратили свою первинну мету захисту прав, обрали шлях [[Етатизм|етатизму]], спрямованого на порушення прав багатьох заради блага правлячої меншості<ref name=":0" />.
* «Соціологія як предмет вивчення» (1873)
'<nowiki/>'
 
== Вчення про еволюцію ==
У 1852 році Спенсер здійснив обґрунтування [[Теорія еволюції|теорії біологічної еволюції]] у своїй статті, опублікованій на сім років раніше за публікацію праці [[Дарвін Чарльз|Дарвіна]] [[Походження видів|"«Походження видів"»]]. [[Теорія еволюції]] Спенсера розвинула теорію [[Ламарк Жан Батист|Ламарка]] про наслідування набутих ознак та безпосередній вплив зовнішніх чинників на розвиток організму. На відміну від [[Дарвін Чарльз|Дарвіна]], Спенсер заперечував можливість еволюції на основі розвитку характеристик самого організму та на простому принципі [[Природний відбір|природного відбору]]. Він стверджував, що існує поступове ускладнення [[Організм|біологічних організмів]], що призводить до їх самодостатності. Проте, [[еволюція]] за Спенсером має кінцеву теоретичну точку рівноваги, досяжної внаслідок взаємодії наслідків [[Інтеграція|інтеграції]] та диференціації в процесі розвитку.▼
У 1852 році Спенсер здійснив
обґрунтування [[Теорія еволюції|теорії біологічної еволюції]] у своїй статті, опублікованій на сім
▲років раніше за публікацію праці [[Дарвін Чарльз|Дарвіна]] [[Походження видів|"Походження видів"]]. [[Теорія еволюції]] Спенсера розвинула теорію [[Ламарк Жан Батист|Ламарка]] про наслідування набутих ознак та безпосередній вплив зовнішніх чинників на розвиток організму. На відміну від [[Дарвін Чарльз|Дарвіна]], Спенсер заперечував можливість еволюції на основі розвитку характеристик самого організму та на простому принципі [[Природний відбір|природного відбору]]. Він стверджував, що існує поступове ускладнення [[Організм|біологічних організмів]], що призводить до їх самодостатності. Проте, [[еволюція]] за Спенсером має кінцеву теоретичну точку рівноваги, досяжної внаслідок взаємодії наслідків [[Інтеграція|інтеграції]] та диференціації в процесі розвитку.
 
У статті "«Гіпотеза розвитку"» (1852) Спенсер, піддаючи критиці доктрину [[Креаціонізм|креаціонізму]], наполягає на виникненні сучасних видів тварин і рослин внаслідок [[Трансмутація видів|трансмутації]]. У цій праці слово "«[[еволюція]]"» було вжито лише один раз, а "«еволюціонувати"» двічі, проте поняття "«еволюція"» ще не вживалося Спенсером на позначення біологічної [[Трансмутація видів|трансмутації видів]].
 
У статті "«Прогрес: закони та причини"» (1857) Спенсер вперше виклав положення своєї концепції систематичної еволюції [[Всесвіт|Всесвіту]]у в цілому, і людського суспільства як його складової:<blockquote>''"«Рух від простого до складного, шляхом послідовної диференціації, відбувається від ранніх змін Всесвіту, шляхом геологічної і кліматичної еволюції Землі; це виявляється у розвитку кожного організму на її поверхні, в множенні видів організмів; це проявляється в еволюції людства, як окремої особистості, так і в сукупності рас; знаходить свій прояв у розвитку суспільства, його політичних, релігійних та економічних інститутів; це видно в еволюції всіх нескінченних конкретних і абстрактних продуктів людської діяльності"».''<ref name=":0">Herbert Spencer as an Anthropologist by Robert L. Carneiro//The Journal of Libertarian Studies.Vol. V, No. 2 (Spring 1981)[http://mises.org/sites/default/files/5_2_2_0.pdf]</ref></blockquote>Спенсер вважав [[прогрес]] не штучним, не випадковим, а неминучим явищем'': "«Прогрес, таким чином, не випадковість, а необхідність. Цивілізація не є штучною, вона - &nbsp;— частина природи, на всіх її стадіях: від розвитку ембріона або розгортання квітки"»''<ref name=":0" />''.''
 
== Органічна теорія походження держави ==
Спенсер є засновником [[Теорії виникнення держави|теорії походження держави]] із світу природи шляхом переходу від органічної до неорганічної еволюції, що пов'язується із перетворенням
від органічної до неорганічної еволюції, що пов'язується із перетворенням
людини як біологічного виду в людину як члена суспільства.
 
На думку вченого, формування системи соціаль­них інститутів є обов'язковою умовою переходу від дикун­ства до варварства і [[Цивілізація|цивілізації]]. Обрядові [[Соціальний інститут|соціальні інститути]] вже на стадії дикунства через сис­тему освячених авторитетом предків норм і заборон ([[табу]]) слугували засобом регулювання відносин між людьми. У добу варварст­ва відбувається утвердження інститутів влади і управління та перехід до племінного ладу. З появою політичних інститутів міжособистісна боротьба індивідів за існування всередині замкнених соціальних систем набуває форми зовнішних конфліктів і воєн між автономними, внутрішньо структурованими соціальними організмами. Для утримання у покорі переможених створюються інститути ефективного [[примус]]у та контро­лю, внаслідок чого на етапі переходу від варварства до циві­лізації виникає [[держава]].
На думку вченого, формування системи соціаль­них інститутів є обов’язковою
умовою переходу від дикун­ства до варварства і [[Цивілізація|цивілізації]]. Обрядові [[Соціальний інститут|соціальні
інститути]] вже на стадії дикунства через сис­тему освячених авторитетом предків
норм і заборон ([[табу]]) слугували засобом регулювання відносин між людьми. У добу
варварст­ва відбувається утвердження інститутів влади і управління та перехід
до племінного ладу. З появою політичних інститутів міжособистісна боротьба
індивідів за існування всередині замкнених соціальних систем набуває форми
зовнішних конфліктів і воєн між автономними, внутрішньо структурованими соціальними
організмами. Для
утримання у покорі переможених створюються інститути ефективного [[примус |примусу]] та контро­лю, внаслідок чого на етапі
переходу від варварства до циві­лізації виникає [[держава]].
 
Згідно із органічною теорією Г. Спенсера, [[держава]] подібна живому [[Організм|біологічному організму]], в основі функціонуван­ня якого лежать процеси диференціації і спеціалізації. [[Диференціація|Диференціа­ція]]&nbsp;— розвиток держави з найпростішої політичної реальності до ускладненої, її подальше розростання і загибель. [[Спеціалізація]] полягає в об'єднан­ні  &nbsp;індивідів у функціональні групи-органи, що здійснють визначену, властиву їм функцію. Як наслідок, відбувається формування сис­теми органів держави, що як  частини  живого організму спеціалізуються на певній функції в загальній цілісній системі.▼
Згідно із органічною теорією Г. Спенсера, [[держава]] подібна
живому [[Організм|біологічному організму]], в основі функціонуван­ня якого лежать процеси
диференціації і спеціалізації. [[Диференціація|Диференціа­ція]] –
розвиток держави з найпростішої
▲політичної реальності до ускладненої, її подальше розростання і загибель. [[Спеціалізація]] полягає в об'єднан­ні  індивідів у функціональні групи-органи, що здійснють визначену, властиву їм функцію. Як наслідок, відбувається формування сис­теми органів держави, що як  частини  живого організму спеціалізуються на певній
функції в загальній цілісній системі.
 
Спенсер є прибічником магістральної лінії еволюції цивілізації від [[Деспотизм|деспотич­них]]
[[держава|держав]], заснованих на заборонах, насильстві та [[Мілітаризм|мілі­таризмі]] до вільного
[[Індустріальне суспільство|індустріального суспільства]], яке ґрун­тується на засадах [[Наука|науки]] й [[Пацифізм|пацифізму]].
 
Сучасна [[юриспруденція]] дотепер послуговується окремими елементами концепції Спенсера, зокрема у багатьох визначеннях [[держава|держави]] як системи взаємопов'язаних спеціалізованих органів.▼
Сучасна
[[юриспруденція]] дотепер послуговується окремими елементами
▲концепції Спенсера, зокрема у багатьох визначеннях [[держава|держави]] як системи взаємопов'язаних спеціалізованих органів.
 
== Соціологія держави ==
Спенсер провадив чітке розмежування понять "«[[держава]]"» та "«[[суспільство]]"», що відрізняло його від багатьох ліберальних попередників.
 
Держава, за визначенням Спенсера, є "«суспільство у прояві власної сили"», а існування суспільств принципово різної природи зумовило виникнення відповідних держав із принциповими відмінностями.
 
За роллю системи [[Органи державної влади|органів державної влади]] в управлінні суспільством Спенсер поділяє держави на мілітарні, в яких особа повністю підпорядкована [[Соціум|соціуму]] та його ієрархічній системі з примусом до колективної праці, і промислові, де
діяльність [[Державний орган|державних органів]] спрямована на забезпечення реалізації рівних [[Права і свободи людини|прав і свобод]] індивідів в умовах добровільного співробітництва.
 
Спенсер розрізняв значення понять "«[[держава]]"» і "«[[уряд]]."» Термін "«уряд"» він використовував на позначення будь-якого товариства, діяльність якого є унормованою: від "«політичних і церковних урядів"» до "«урядів"» промислових ([[гільдія|гільдій]] і союзів). Уряд він трактує як " форму контролю ", "«політичну [[Форма правління|форму правління]]"», що була сформована внаслідок існування імперативних норм співіснування, що створювали сталий режим міжособистісних відносин ще у найбільш примітивних суспільствах, а їх виникнення було зумовлено природньою необхідністю закріплення суспільних настроїв<ref>George H. Smith, “Herbert«Herbert Spencer’sSpencer's Sociology of the State”State»[http://oll.libertyfund.org/pages/lm-spencer]
</ref>.
 
== Політична доктрина ==
Спенсер був представником [[Лібертаріанство|лібертаріанства]]. У праці "«Соціальна статика"» (1851) ним висвітлено фундаментальний етичний принцип "«рівної свободи"», за яким "«кожна людина може претендувати на повну свободу здійснювати свої права нарівні з іншою людиною"»<ref>Matt Zwolinski A Bleeding Heart History of Libertarian Thought –&nbsp;— Herbert Spencer</ref>. Відповідно до цього принципу фундаментальними є права на життя і свободу. З них виводяться права на приватну власність, вільний обмін, свобода слова, пересування. Ці права мають абсолютний характер і не можуть бути обмежені навіть задля сприяння соціальним досягненням.
 
Спенсер піддавав критиці [[Теорія суспільного договору|теорію суспільного договору]]: «Якщо кожна людина вільна робити те, що бажає, не порушуючи при цьому тотожну [[свобода|свободу]] будь-якої іншої людини, то вона вільна відмовитися від зв'язку з державою -&nbsp;— відмовитися від пропонованих їй послуг захисту і бойкотувати виплати на їх забезпечення. Очевидно, що подібною поведінкою вона жодним чином не обмежує свободу інших людей, її позиція пасивна, а залишаючись пасивною -&nbsp;— вона не може стати агресором. У той самий час вона не може бути примушеною до подальшої підтримки однієї з політичних корпорацій без порушення морального закону; бо громадянство передбачає сплату податків, а забирати майно людини проти її волі, є порушенням її прав»<ref>Herbert
Spencer The Right to Ignore the State (1851) [http://oll.libertyfund.org/pages/lm-spencer]
</ref>
 
Згідно з [[Laissez-faire|теорію невтручання]] основне призначення держави у Спенсера "«не регулювати торгівлю; не просвіщати людей; не підтримувати релігію; не заохочувати благодійність; не будувати залізниці; а захистити [[природні права людини]] -&nbsp;— захищати особистість і майно -&nbsp;— для запобігання агресії сильних проти слабких- одним словом, здійснювати [[правосуддя]]. Вона не має робити менше: їй не можна дозволяти робити більше"», Спенсер обстоював позиції захисту прав жінок (хоча пізніше змінив свої погляди). Він був прихильником [[профспілка|профспілок]] і противником [[колоніалізм]]у та [[імперіалізм]]у.
 
Він виступав проти державної цензури та державної фінансової підтримки [[релігія|релігії]]. ▼
Спенсер обстоював позиції захисту прав жінок (хоча пізніше змінив свої погляди). Він був прихильником [[профспілка|профспілок]] і противником [[колоніалізм|колоніалізму]] та [[імперіалізм|імперіалізму]].
 
▲Він виступав проти державної цензури та державної фінансової підтримки [[релігія|релігії]].
== Історичні типи суспільств ==
Герберт Спенсер класифікував [[суспільство|суспільства]] з точки зору стадій розвитку. Розмістив їх у наступному порядку:
Рядок 170 ⟶ 143:
Суспільства в цілому були представлені як структури, що розвиваються від простого до складного (проходячи при цьому через необхідні етапи). Етапи ускладнення та переускладнення мають проходити послідовно. Чим розвиненіше суспільство, тим воно складніше, тобто більш диференційоване у структурному та функціональному відношеннях. Герберт Спенсер підкреслював, що ступінь складності не залежить від військово&nbsp;— індустріальної [[дихотомія|дихотомії]]. Відносно недиференційовані суспільства можуть бути індустріальними, а сучасні складні суспільства&nbsp;— військовими.
 
Класифікація розміщує суспільство на шкалі складності структури та функціональної організації від «малого простого агрегату» до «великого агрегату». На початковому етапі суспільство характеризується переважанням безпосередніх зв'язків між індивідами, відсутністю спеціальних органів управління тощо. У «малому простому агрегаті» всі його частини схожі одна на одну, люди співпрацюють для досягнення однакових для всіх, закріплених групових цілей, управляючий центр відсутній (ранній «аналог» односегментної організації з механічною солідарністю за [[Еміль Дюркгайм|Дюркгеймом]]). Це&nbsp;— найпростіша система без підсистем (група, в якій відсутні відмінні підгрупи). У процесі розвитку формується складна структура, [[Ієрархія|соціальна ієрархія]], включення індивіда в суспільство опосередковано приналежністю до менших спільнот ([[рід]], [[каста]] тощо). У складному суспільстві його члени входять у нього опосередковано, як елементи простих агрегатів з своїми «координуючими центрами» у свою чергу підкореним центру «більш обширного» агрегату. У складніших суспільствах кількість проміжних рівнів та підсистем відповідно зростає<ref name="Кунин160">Ковалевский М.М Социология // Сочинения в 2 тт. Т.1 -&nbsp;— СПб, 1997.
</ref>.
 
== Внесок в науку ==
Еволюційна теорія Спенсера призвела до виникнення ідеї "«[[Соціальний дарвінізм|соціального дарвінізму]]"». Це вплинуло на ранніх еволюційних економістів ([[Торстейн Веблен]]), та представників▼
Еволюційна теорія Спенсера
[[Расово-антропологічна школа|расово-антропологічної школи]] ([[Вільям Ґрем Самнер]]). ▼
▲призвела до виникнення ідеї "[[Соціальний дарвінізм|соціального дарвінізму]]". Це вплинуло на ранніх
еволюційних економістів ([[Торстейн Веблен]]), та представників
▲[[Расово-антропологічна школа|расово-антропологічної школи]] ([[Вільям Ґрем Самнер]]).
 
Порівняно з [[Огюст Конт|Огюстом Контом]] Спенсер, спираючись на більший масив знань, розширив перелік наук, які він хотів охопити в своєму філософському синтезі. Він поділив усі науки на три групи:
Рядок 190 ⟶ 161:
неправильному тлумаченню його монументальної [[Laissez-faire|теорії
невтручання]].
 
== Література ==▼
* Herbert Spencer// The Victorian Web, 1987-2012 ([http://www.victorianweb.org/philosophy/spencer/spencer.html Онлайн])▼
* Herbert Spencer// International Encyclopedia of the Social Sciences,1968 ([http://www.encyclopedia.com/topic/Herbert_Spencer.aspx Онлайн])▼
* Herbert Spencer as an Anthropologist by Robert L. Carneiro//The Journal of Libertarian Studies.Vol. V, No. 2 (Spring 1981) ([http://mises.org/sites/default/files/5_2_2_0.pdf])▼
 
* Herbert Spencer The Right to Ignore the State (1851)[http://www.panarchy.org/spencer/ignore.state.1851.html]▼
* Herbert Spencer The Proper Sphere of Government (1843)[http://www.econlib.org/library/LFBooks/Spencer/spnMvS6.html#Essay:&#x20;The&#x20;Proper&#x20;Sphere&#x20;of&#x20;Government]▼
* Matt Zwolinski A Bleeding Heart History of Libertarian Thought – Herbert Spencer [http://bleedingheartlibertarians.com/2011/11/a-bleeding-heart-history-of-libertarian-thought-herbert-spencer/]▼
* Коломийцев В.&nbsp;Ф.&nbsp;Социология Герберта Спенсера // Социологические исследования, 2004, №&nbsp;1, с. 37&nbsp;— 44.▼
* Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право//К.: Атіка, 2001 - 224 с.▼
== Примітки ==▼
{{примітки}}
 
== Див. також ==
Рядок 213 ⟶ 171:
* [[Кондорсе]]
* [[Монтеск'є]]
 
▲== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
== Джерела ==
▲== Література ==
▲* Herbert Spencer// The Victorian Web, 1987-20121987—2012 ([http://www.victorianweb.org/philosophy/spencer/spencer.html Онлайн])
▲* Herbert Spencer// International Encyclopedia of the Social Sciences,1968 ([http://www.encyclopedia.com/topic/Herbert_Spencer.aspx Онлайн])
▲* Herbert Spencer as an Anthropologist by Robert L. Carneiro//The Journal of Libertarian Studies.Vol. V, No. 2 (Spring 1981) ([http://mises.org/sites/default/files/5_2_2_0.pdf])
 
▲* Herbert Spencer The Right to Ignore the State (1851)[http://www.panarchy.org/spencer/ignore.state.1851.html]
▲* Herbert Spencer The Proper Sphere of Government (1843)[http://www.econlib.org/library/LFBooks/Spencer/spnMvS6.html#Essay:&#x20;The&#x20;Proper&#x20;Sphere&#x20;of&#x20;Government]
▲* ''Matt Zwolinski'' A Bleeding Heart History of Libertarian Thought –&nbsp;— Herbert Spencer [http://bleedingheartlibertarians.com/2011/11/a-bleeding-heart-history-of-libertarian-thought-herbert-spencer/]
▲* ''Коломийцев В.&nbsp;Ф.''&nbsp;Социология Герберта Спенсера // Социологические исследования, 2004, №&nbsp;1, с. 37&nbsp;— 44.
▲* ''Мірошниченко М. І., Мірошниченко В.&nbsp;І. ''&nbsp;Історія вчень про державу і право//К.: Атіка, 2001 - 2242001—224 с.
 
[[Категорія:Британські філософи]]
Рядок 220 ⟶ 193:
[[Категорія:Британські соціологи]]
[[Категорія:Лібертаріанці]]
[[Категорія:класики соціології]]
[[Категорія:Похованані на Гайґейтському цвинтарі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Герберт_Спенсер