Під час облоги Риму у [[1527]] році Челліні, як палкий підданий Медичі, взяв участь у обороні [[Рим]]у. Добра воєннавійськова підготовка дала йому змогу проявити себе якнепоганим військовоговояком, що підняло його [[авторитет]] в очах Папи. За наказом Папи і без вагань Челліні знищив (перелив вироби у злитки золота) декілька ювелірних виробів, що разом важили близько 200 футівфунтів золота, для того, щоб вони не потрапили до рук загарбників. Але вберегти Рим від пограбування і руйнацій не вдалося.
Після закінчення окупації, Капітанкапітан Челліні повернувся до Флоренції, щоб потім подорожувати до Мантови[[Мантуя|Мантуї]] та зустрітися там ненадовго із відомим міланським золотих справ майстром Нікколо. Через чотири місяці Челліні повернувся до Флоренції, котра щойно оговталась від [[чума|чуми]]. Із родичів живими там лишились лише брат та молодша сестра. Любов до єдиних родичів, яким пощастило вижити, змусила Челліні на деякий час затриматись у місті та зібрати гроші від продажу коштовностей для їх утримання.
На замовлення Джироламо Маццеті він працював над золотим медальйоном, що прикріплювавсякріпився до капелюхукапелюха. На горельєфі[[горельєф]]і медальйона було зображено, як Геркулес голіруч вбиває лева[[лев]]а. Ця робота отримала схвальні відгуки геніального [[Мікеланджело]] Буонаротті. Завдяки доброму відгуку вже тоді «божественного» скульптора-митця, популярність Челліні надзвичайно зросла та він став отримувати дуже великіважливі замовлення та братися за найскладніші роботи. Трохи пізніше створений медальйон для Федеріко ДжіноріДжинорі надалі перейшов у володіння Франциска І із Франції і сприяв запрошенню Челліні до французького двору.
