Відкрити головне меню

Зміни

[[2 лютого]] [[1593]] року княжі загони (до їх складу входили і найманці, в тому числі з Угорщини; король Сигізмунд ІІІ Ваза 16 січня 1593 видав універсал про [[посполите рушення]] шляхти Київського, Брацлавського, Волинського воєводств) розбили козаків Косинського у великій [[битва під П'яткою|битві під П'яткою]], в якій захопили 26 гармат і всі корогви. Повстанці капітулювали, надали князям присягу, підписану від імені [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Косинський 10 лютого поблизу П'ятки склав усну й письмову присягу (з печаткою, свідками були записані [[Якуб Претвич]], О. Вишневецький, [[Ян Ґольський|Ян Ґульський]], волинський хорунжий [[Вацлав Боговитин]], Василь Гулевич<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Istoriia_zaporizkykh_kozakiv_Tom_2/ Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків. Том 2.— С. 63-64.]</ref>), мусив особисто тричі, схиливши коліно, ударити чолом перед старим князем [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтином]] та його синами, що входило до рицарського ритуалу покори васала перед сюзереном<ref name="autogenerated1997"/> (акт був складений 15 березня, знаходився в книгах гродських [[володимир-Волинський|володимирських]])<ref name="В20">Wójcik, Zbigniew. ''Kosiński Krzysztof (zm. 1593)''… S. 220</ref>.
 
Навесні [[1593]] року Косинський спробував поновити повстання, скерувавши свої сили проти князя О. Вишневецького. Підступивши у травні під [[Черкаси]], 2000 козаків готувалися штурмувати місто, а в одній із сутичок Косинський загинув, і козаки відійшли<ref name="autogenerated1997"/>. За іншими даними, староста Ол.Олександр Вишневецький, що закрився у замку, послав своїх слуг до Косинського, який у травні 1593 вільно в'їхав у місто та перебував з товариством в одній з корчм. Загинув внаслідок короткої несподіваної сутички після раптового нападу слуг старости.<ref>[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Лепявко С]]. Криштоф Косинський… С. 50.</ref>На той момент йому було лише 48 років.
 
== Вшанування пам'яті ==