Рощепій Яків Устинович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Crok (обговорення | внесок) |
Crok (обговорення | внесок) |
||
Рядок 66:
Після [[1917]] року Яків Рощепій продовжив свою конструкторську діяльність на заводі «Арсенал» у Києві. Під час Громадянської війни Рощепій, повернувшись на батьківщину, запропонував свою систему українському уряду і був направлений в Київський арсенал для продовження роботи над гвинтівкою. Робота ця затягнулася, тому що Рощепій удосконалював гвинтівку, створюючи новий зразок [[1918]] року. Нарешті, в [[1920]] році Рощепій приїхав з гвинтівкою в [[Москва|Москву]] в Головне артилерійське управління, але там не отримав сприяння; опинившись без засобів, Рощепій комусь продав свою гвинтівку за 700 рублів і, повернувшись на батьківщину, вирішив кинути збройову справу.<ref name="c"></ref>
Та все ж у кінці [[1921]] року Я. У. Рощепій очолив збройове виробництво [[Дніпротяжмаш|трудової комуни ім. Бакуніна]] ([[Дніпропетровськ|Катеринослав]]). Він дуже уважно підійшов до питання організації праці і освоєння найбільш передових на той момент технологій. За його ініціативою при заводі була відкрита школа фабрично-заводського навчання і організований обмін досвідом між робітниками. На початок [[1924]] року Яків Устимович Рощепій і Семен Володимирович Владіміров розробили пістолет, названий «Махновець №2». Фактично це був модифікований «Маузер» К-96 з довгим стволом, для виробництва якого в умовах комуни деякі деталі були спрощені, конструкція затвору, запобіжника та ударно-спускового механізму дещо перероблена, але це не вплинуло на збройові якості пістолета.<ref>[http://www.bigler.ru/forum_vb/attachment.php?attachmentid=5210&d=1363582617 Bigler. Форум] - Стаття про радянські копії пістолетів «Маузер».</ref>
14 серпня [[1928]] року конструктор Рощепій представив науково-технічній раді збройово-кулеметного тресту проект нової автоматичної гвинтівки. Простота і надійність гвинтівки Рощепія, бездоганність її автоматики були відзначені науково-технічною радою. Взагалі простоста пристрою - одна з переваг всіх моделей зброї Якова Устимовича. Але застосування нестандартного (нестереотипного!) патрона поставило хрест на хорошій гвинтівці: «У зв’язку з тим, що гвинтівка спроектована не під штатний патрон, визнати її виготовлення недоцільним».
| |||