Відкрити головне меню

Зміни

м
Відкинуто редагування 46.185.127.233 (обговорення) до зробленого BackFire
| Сайт =
}}
'''Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович''' ({{ДН|20|2|1889|8}}, [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] — {{ДС|30|3|1977}}, [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[композитор]], [[педагог]], [[музика|музичний]] і [[громадський діяч]]. Доктор [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] ([[1941]]), [[академік]] [[АН УРСР]] ([[1957]]), [[заслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1941]]), [[народний артист СРСР]] ([[1944]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1969]]), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1941), [[Шевченківська премія|Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка]]. ([[1966]]).
 
== Життєпис ==
[[Файл:Олександра та Микола Ревуцькі.jpg|260пкс|міні|Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, [[1905]] рік, фото Л. Ревуцького]]
Батько — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ([[1844]], Київ — [[1906]]) — до заміжжя шкільний вчитель в селі [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[фольклорист]]. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори [[Фредерік Шопен|Шопена]], сонати [[Людвіг ван Бетховен|Бетховена]]), збирала місцевий пісенний [[фольклор]]. У [[1880]] році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з [[Лев Миколайович Толстой|Л. Толстим]] щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали в [[1930]] р. передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «[[Ясна Поляна (Тульська область)|Ясная Поляна]]». Коли Лев Толстой був у [[Бахмач]]і в маєтку художника [[Микола Миколайович Ґе|Миколи Ґе]], відбулося їхнє особисте знайомство.
 
Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штаб-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.
 
==== Ранні роки ====
1903 року був зарахований до [[Гімназія Готліба Валькера|київської приватної гімназії Готліба Валькера]] та, одночасно, до [[Музична школа М. Тутковського|музичної школи]] [[Тутковський Микола Аполлонович|Миколи Тутковського]]. Там він навчається грі на фортепіано у [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]]. Закінчив [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичну школу Миколи Лисенка]].<ref>[http://history.org.ua/?termin=Muzychno_dramatychna Музично-драматична школа М. Лисенка]history.org.ua</ref> З 1907 студіював право в [[Київський університет|Київському університеті]]. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.
 
У 1913 — 19161913—1916 роках вчився композиції у [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]] в класі композиції [[Гліер|Р. Ґліера]] та класі фортепіано у С.&nbsp;Короткевича і [[Ходоровський Григорій Костянтинович|Г.&nbsp;Ходоровського]]. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).
 
Лев Миколайович, хоч здобув освіту в духовній семінарії, священиком не працював: був сільським учителем. За дорученням земства проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані.
Левка Ревуцького було обрано депутатом [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в Києві.
 
== Музична творчість ЛьваЛевка Ревуцького ==
Ревуцький-автор творів великих музичних форм: соната для [[фортепіано]], дві симфонії (друга на теми українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів Pевуцького), два концерти для фортепіано. Ці твори написані з тонким знанням виконавчого апарату, одні з перших в українській музичній літературі. Також у творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) Ревуцький дуже оригінальний свіжістю музичної мови й технічними прийомами. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Галицькі пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»).
 
[[Файл:Ревуцький-Левко.JPG|200px|thumb|Надгробок Левка Ревуцького на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в [[Київ|Києві]]]]
 
Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади, зокрема [[Чоловіча хорова капела України ім. Л. М. Ревуцького|Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. Ревуцького]], музичне училище в [[Чернігів|Чернігові]], загальноосвітня школа в с. Іржавці, дитяча музична школа №&nbsp;5 у м. Києві, пароплав на р. Дніпро. На честь Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцького названо [[Вулиця Ревуцького (Київ)|одну з вулиць]] Києва, що знаходиться у Дарницькому районі. Щорічно наприкінці лютого проходить вручення Премії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцького Міністерства культури України. В с. [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] функціонує музей-садиба Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцького та Д.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцького.
 
== Творчий доробок ==
 
'''вокально-симфонічні твори'''
* кантата-поема «Хустина» (сл. [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], 1923, 2-а ред. 1944),
* «Ода пісні» (сл. [[Максим Рильський|М. Рильського]], 1956),
* «Зима» (сл. О.Олеся, 1924),
'''для голосу з оркестром'''
* «Монолог Тараса Бульби» (сл. М. Рильського за повістю [[Микола Гоголь|М. Гоголя]], 1956),
* чотири укр. нар. пісні&nbsp;— «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.;
'''для симфонічного оркестру'''
* Симфонія №&nbsp;1, ч.1-а і 3-я (1916—1920, 2-а ред. 1-ї ч., 1957),
* Симфонія №&nbsp;2 (1927, 2-а ред. 1940),
* Козачок (1936),
* Увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка (1952);
'''для фортепіано з оркестром'''
* Концерт (1934, остання ред. 1963);
'''камерні ансамблі'''
* Інтермецо для скрипки і фортепіано (1955);
* Балада для віолончелі і фортепіано;
'''для фортепіано'''
Соната, 7 прелюдій, етюди, пісня, гумореска, канон, вальс, 2 етюди, дит. п'єси, транскрипції;
 
для голосу з фортепіано
* «Ну розкажи ж» (сл. Хоменка, 1923)
* «Дума про трьох вітрів» (сл. [[Павло Тичина|П.Тичини]], 1925),
* «Де тії слова» (сл. О.Олеся),
* «Проса покошено» (сл. [[Максим Рильський|М.Рильського]]),
* «Тиша» (сл. власні) та ін.;
* '''для хору без супроводу'''&nbsp;— «На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (всі на [[Тарас Шевченко|сл. Т.Шевченка]]) та ін.;
 
'''для хору з фортепіано'''
* п'ять укр. нар. пісень.
* три веснянки,
* хори для дітей та юнацтва та ін.;
 
'''обробки народних пісень''' (понад 120), зокрема:
* цикли для голосу і фортепіано&nbsp;— «Козацькі пісні» (1925), «Галицькі пісні» (1926), «Пісні для низькою голосу» (1925—1927), «Пісні для середнього голосу»(1925—1943), «Пісні для високого голосу» (1925—1947);
* для мішаного хору&nbsp;— «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934), «Балкарські нар. пісні» (1934) та ін.;
* збірки обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925); пісні&nbsp;— «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського) та ін.;
 
'''Інше'''
* музика до театральних вистав, кінофільмів («Земля», «Степові пісні»), радіопередач;
* редакція 1-ї ч. Концерту для фп. з орк. [[Косенко Віктор Степанович|В. Косенка]];
* фундаментальна ред. та доповнення рядом номерів опери «Тарас Бульба» М. Лисенка
 
=== Літературні праці ===
[[Файл:KuzykObl.JPG|thumb]]
* Автобіографічні записки // Рад. музика.&nbsp;— 1939.&nbsp;— №&nbsp;1;
* Виховання композиторської молоді // Мистецтво.&nbsp;— 1956.&nbsp;— №&nbsp;1;
* Струни Лисенка живі // Мистецтво.&nbsp;— 1967.&nbsp;— №&nbsp;4 та ін.
 
== Родина ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Ревуцький Лев Миколайович
|Родовід = 425042
}}
* Син&nbsp;— [[Ревуцький Євген Львович|Євген Ревуцький]], учасник Другої світової війни, був тяжко поранений, знаходився на межі смерті, згодом&nbsp;— доктор медичних наук.
* Брат&nbsp;— [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Дмитро Ревуцький]], український музикознавець, фольклорист і музичний діяч.
* Дядько&nbsp;— [[Стороженко Олекса Петрович|Олекса Стороженко]], український письменник, етнограф, драматург.
* Дядько&nbsp;— [[Стороженко Микола Ілліч|Микола Стороженко]], український історик літератури.
* Племінник&nbsp;— [[Ревуцький Валер'ян Дмитрович|Валер'ян Ревуцький]], український театрознавець, педагог і театральний критик.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
 
* [http://gazeta.ua/index.php?id=282816 Композитор Ревуцький привіз дві кози до Києва] // gazeta.ua
* {{youtube|cFATXcrsTII|Документальний фільм "Левко Ревуцький. Симфонія №3"}}
 
== Джерела ==
* Байковий некрополь: історичний фотоілюстрований довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]].&nbsp;— {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2004.&nbsp;— С. 161.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-00-5.}}
* ''Бялик М.'' Л. Ревуцький. Риси творчості.&nbsp;— {{К.}}, 1963.
* ''Бялик М.'' Л.&nbsp;Н.&nbsp;Ревуцкий.&nbsp;— {{comment|Л|Ленинград}}., 1979. {{ref-ru}}
* ''[[Герасимова-Персидська Ніна Олександрівна|Герасимова-Персидська Н.]]'' Друга симфонія Л. Ревуцького.&nbsp;— {{К.}}, 1963.
* ''[[Горюхіна Надія Олександрівна|Горюхіна Н.]]'' Симфонізм Л. Ревуцького.&nbsp;— {{К.}}, 1965.
* {{ЕУ}}
* ''Кисельов Г.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький.&nbsp;— {{К.}}, 1949.
* ''Клин В.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький&nbsp;— композитор-піаніст.&nbsp;— {{К.}}, 1972.
* Лев Миколайович Ревуцький / Зб., упор. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик]].&nbsp;— {{К.}}, 2009.
* Лев Николаевич Ревуцкий. Статьи, воспоминания / Сост. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик]].&nbsp;— {{comment|К|Киев}}., 1989. {{ref-ru}}
* ''Лісецький С.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький.&nbsp;— {{К.}}, 1989.
* {{Муха}}.
* Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]].&nbsp;— {{К.}}: Фенікс, 2008.&nbsp;— С. 121—124, 168, 169, 268.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}}
* ''Поставна А.'' Становлення творчого методу Л. Ревуцького.&nbsp;— {{К.}}, 1978.
* ''[[Ревуцький Дмитро Миколайович|Ревуцький Д. М.]]'' Микола Лисенко. Повернення першоджерел / вступ. ст., упор. текстів, іл. матеріал, ан. покажч. [[Кузик Валентина Володимирівна|В.&nbsp;В.&nbsp;Кузик]].&nbsp;— {{К.}}: Муз. Україна, 2003.&nbsp;— С. 13, 15.
* Український некрополь: історичний науковий довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]].&nbsp;— {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2005.&nbsp;— С. 274.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-01-3.}}
* Черкащина: універсальна енциклопедія / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]; ред. О. Лук'янчук.&nbsp;— {{К.}}: Експрес-Поліграф, 2010.&nbsp;— С. 742—743.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}
* ''Шеффер Т.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький.&nbsp;— {{К.}}, 1958.
 
 
{{Герої Соціалістичної Праці}}
 
[[Категорія:Члени Спілки композиторів СРСР]]