Гриньов Борис Вікторович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок)
м вп:здр за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 62:
2010 — обраний членом [[Президія НАН України|Президії НАН України]].
 
1978–19871978—1987 — робота і навчання в аспірантурі [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]], робота в Західно-Сибірській дослідно-методичній експедиції Міннафтопрому СРСР.
 
1987–19961987—1996 — робота в Інституті монокристалів на посадах [[Старший науковий співробітник|старшого наукового співробітника]], завідувача відділу, ученого секретаря, заступника директора інституту з наукової роботи, директора науково-дослідного відділення лужногалоїдних кристалів.
 
1996–20021996—2002 — директор Інституту монокристалів — генеральний директор науково-технологічного концерну «Інститут монокристалів» НАН України.
 
1997–19991997—1999 — заступник Міністра України у справах науки і технологій, перший заступник голови Державного комітету з питань науки та інтелектуальної власності.
 
1998–20001998—2000  — Член [[Національна комісія України у справах ЮНЕСКО|Національної комісії України у справах ЮНЕСКО]].
 
З грудня 2002 — директор [http://www.isma.kharkov.ua/ukr/ Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України].
Рядок 86:
З вересня 2014 — директор Державного фонду фундаментальних досліджень України.
 
З 1997–20031997—2003, з 2010&nbsp;— повноважний представник Уряду України в [[ОІЯД]] (м. Дубна, Росія)<ref>http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1158-2010-%D0%BF</ref>.
 
== Наукові пріоритети ==
Рядок 115:
В останній час, під керівництвом Гриньова винайдена низка нових сцинтиляційних матеріалів, які можуть знайти своє застосування при започаткуванні нових експериментів з фізики високих енергій.
 
Протягом 1997–20031997—2003&nbsp;рр. та з 2010&nbsp;р. по теперішній час Б.&nbsp;В.&nbsp;Гриньов повноважний представник України в [[Об'єднаний інститут ядерних досліджень|Об'єднаному інституті ядерних досліджень]] (м. Дубна, Росія).
 
У 2008&nbsp;р. його обрано членом Вченої ради ОІЯД.
Рядок 165:
В 2004 році у зв'язку із 150-річним ювілеєм славетного художника С.&nbsp;І.&nbsp;Васильківського, було започатковано акцію «Шляхами Васильківського: погляд через століття». Акція має на меті через 100 років відтворити ті пам'ятки церковного і народного мистецтва, характерні пейзажі, створені свого часу майстром. З цією метою було досліджено «географію» поїздок С.&nbsp;І.&nbsp;Васильківського як творами, які знаходяться в зібранні Харківського художнього музею, так і за довоєнними документами, що зафіксували втрачені твори художника (біля 700).
 
Під редакцією Б.&nbsp;В.&nbsp;Гриньова був складений довідник ''«''<nowiki/>[[Підпис|''Підписи'']]'' і [[Монограма|монограми]] художників України»''<ref>Подписи и монограммы художников Украины: справочник / Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев (общ.ред.), С… Борисова (сост.), О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко (общ.ред.).&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007. Т. 1 : А&nbsp;— К.&nbsp;— 288с. Т. 2 : Л-Я / Сост.&nbsp;С. Борисова, Т. Бычко, Т. Гринева; Под общ. ред. &nbsp;Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев, О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко.- 2007.- 291–584291—584 с.&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007&nbsp;— {{ISBN|978-966-02-4267-8}}</ref>, який було перевидано 3 рази. Довідник містить коротку біографічну інформацію про сучасних українських художників та зразки їх підписів. Систематизація такого матеріалу широко використовується у всьому світі, і її необхідність в Україні назріла давно.
 
== Примітки ==