Лицарська поезія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
стиль, оформлення
Рядок 5:
У [[Німеччина|Німеччині]] лицарська поезія створилася із злиття тубільних народних мотивів, які отримали нову обробку, з відлунням провансальської поезії. Творчість німецьких [[міннезінгер]]ів, з яких першим за часом вважається [[лицар]] [[Кюренберг]], уродженець [[Нижня Австрія|Нижньої Австрії]], стало яскравим відображенням лицарства. Близько середини [[XII]] століття заняття поезією складає вже як би привілей лицарів, у тому числі інші, наприклад [[Генріх фон Фельдеке]], [[Генріх фон Морунген]], [[Рейнмар фон Бренненберг]] набувають почесне ім'я.
 
Поступово твори [[міннезінгер]]ів все більш переймаються лицарським духом; на початку поезія кохання до жінки і захоплення її красою, розумом і добрим серцем наділяєтьсявбирається ще в порівняно природну форму, досить близьку до прийомів і образів народної лірики, але скоро переходить ву захоплений [[культ жінки]]. Творчість стає витонченішою, художньою, зате іноді занадто страждає штучністю тону і різного роду умовностями. Не всі види лицарської поезії, що склалися в [[Прованс]]і, перейшли на німецький ґрунт; марно стали б ми шукати серед творів [[міннезінгер]]ів чого-небудь рівного за силою кращимнайкращим [[сірвент]]ам.
 
[[Файл:Codex Manesse Walther von der Vogelweide.jpg|right|200px|thumb|Вальтер фон дер Фогельвейде ([[Гейдельбергський рукопис]], [[XIV]] ст.)]]
Рядок 13:
З інших продуктів лицарської поезії в Німеччині слід відзначити твори [[Ульріх фон Ліхтенштейн | Ульріха фон Ліхтенштейна]] ([[XIII]] ст.): «Der Frauendienst» і «Das Frauenbuch». Багато перебачивший на своєму віку лицар розповідає тут про різноманітні, іноді надзвичайних подвиги, нібито скоєні ним на честь дами свого серця. У «Frauendienst» вставлено 58 окремих пісень, написаних красивою, поетичною мовою.
 
У міру того, як німецьке лицарство приходило в занепад і вироджувалася, втрачала колишній сенс і лицарська поезія, що культивувалася [[міннезінгер]]ами. Ця поезія, втім, пережила лицарство; останні [[міннезінгер]]и жили у [[XV]] ст. і один з них, [[Освальд фон Волькенштейн]], зробив безнадійну спробу оживити лицарську поезію, що прийшла в занепад, повернути їй колишній блиск, після того, як під рукою таких поетів, як лицар [[Штейнмар]], вона, мабуть, стала вироджуватися . Змінила лицарську поезію в Німеччині поезія [[мейстерзінгери]]ів, яка запозичила окремі прийоми і образи у [[мінезингер]]ів, хоча і носила інше забарвлення.
 
Загалом, лицарська поезія досить яскраво й виразно відбила один з елементів, що входили до складу лицарського ідеалу - служіння дамі серця, ласкаве слово і навіть погляд якої може ощасливити людину, - між тим, як у [[Лицарський роман|лицарському романі]] ясно позначився геройський, бойовий характер лицарства.
Рядок 29:
* A. Lange, «Un trouvère allemand. Etude sur Walther v. d. Vogelweide »([[1879]]);
* A. E. Kroeger, «The Minnesingers of Germany» (Нью-Йорк, [[1873]]).
 
{{Лицарство}}
 
[[Категорія:Лицарі|Поезія]]
Рядок 35 ⟶ 37:
[[Категорія:Середні віки]]
[[Категорія:Історія Європи]]
 
{{Лицарство}}