Античні Олімпійські ігри: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Віщун (обговорення | внесок) доповнення, уточнення, зображення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Olympos.jpg|міні|Малюнок стародавньої Олімпії]]
'''Олімпійські змагання''', '''Олімпійські ігри''' ({{lang-el|Ολυμπιακοί αγώνες}}) — [[Стародавня Греція|загальногрецькі]] урочистості змагання культового характеру на честь [[Зевс|Зевса Олімпійського]], відомі з [[776 до н. е.|776 року до н. е.]], які відбувалися кожні 4 роки в місті [[Олімпія (Греція)|Олімпія]] на березі річки [[Алфей (річка)|Алфей]] (на [[Пелопоннес]]і). В [[394 н.е.|394 році н.е.]] Олімпійські ігри було заборонено як язичницьке свято.
Олімпійські змагання були символом єдності [[Давньогрецька міфологія|грецьких]] міст-держав і відігравали велику роль у розвиткові культури. За міфами, засновником Олімпійських змагань був [[Геракл]], що присвятив їх [[Зевс]]ові
== Олімпійські ігри в міфах ==
Відомо кілька міфів про заснування Олімпійських ігор. Згідно одного, Олімпійські ігри були присвячені Пелопу. Коли участь в них взяв його внук Геракл Тіринфський, ігри присвятили йому<ref>Павсаній V. 13. 1-2, VL 22. 1, II. 14. 3,VI. 19. 3 і IX. 41. 1; Аполлодор II. 7. 2; Піндар. Цит. тв. I. 90 і далі.; Схолії до «Олімпійських од» Піндара I. 146; Гомер. Іліада II. 100 і далі</ref>. Інший міф, найвідоміший, говорить, що Геракл, завоювавши Еліду після здійснення своїх 12-и подвигів, на добуті багатства заснував Олімпійські ігри аби вшанувати свого
Із праць [[Павсаній|Павсанія]] відомий варіант, що ігри заснував один з [[Дактилі|Дактилів]] на ім'я Геракл (не плутати з однойменним сином Зевса) на місці, де люди [[Золотий вік|Золотого віку]] звели храм [[Кронос]]а і Зевс пізніше здобув перемогу над своїм батьком. Там Геракл одного разу викликав на змагання з бігу
Також існують згадки, що Олімпійським іграм передували щорічні змагання жінок з бігу за право стати жрицею богині Гери — [[Герейські ігри]]. Коли ахейці принесли культ Зевса як чоловіка Гери, почали влаштовувати і змагання серед чоловіків<ref>Павсаній V. 16. 2</ref>.
Рядок 13:
== Проведення ігор ==
[[Файл:GR-olympia-palaestra.jpg|міні|Руїни олімпійської [[Палестра|палаестри]] (гімнастичної школи)]]
За переказом, правила проведення ігор установили [[Лікург (Спарта)|Лікург Спартанський]] та [[Іфіт Елідський]]
В перший день проводилися релігійні церемонії, хода між святилищами богів, приносилися жертви богам, а судді давали клятви чесно оцінювати успіхи й поразки. Від V ст. до н. е. учасниками Олімпійських змагань стали поети, які читали свої твори ввечері першого дня. Другого дня відбувалися змагання з бігу, третього — в єдиноборствах, четвертого — перегонах на колісницях і п'ятиборстві (метання диска, стрибки в довжину, метання списа, біг на короткі дистанції та боротьба). П'ятий день відводився для нагородження переможців та завершувальних церемоній<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=E5eZAgAAQBAJ|title=История Олимпийских игр|last=Гик|first=Евгений|last2=Гупало|first2=Екатерина|date=2014-10-24|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457531505}}</ref>.
=== Види змагань ===
[[Плутарх]] писав, що спочатку на Олімпійських іграх змагалися тільки в бігу, а також влаштовувався смертельний поєдинок між новим і колишнім переможцем, в якому переможений мусив загинути і начебто отримати після цього нове, безсмертне, життя. Але і переможець даного року в свою чергу мусив прийняти обов'язок жерця і померти в наступні Олімпійські ігри<ref>Плутарх. "Застільні питання" V. 2</ref>. [[Піндар]] зазначав, що в давнину переможець в бігу, який вважався втілення Зевса і Геракла, нового року, вбивав втілення Крона й Іфікла, старого року, в час [[Сонцестояння|сонцевороту]] (тобто, на язичницький Новий рік)<ref>Піндар. Олімпійські оди X. 49</ref>. На думку Павсанія, це символізувало перемогу Зевса над Кроносом<ref>Павсаній V.7</ref>.[[Файл:OlympicRaceTrackOlympia.JPG|міні|Стадіон в [[Олімпія (Греція)|Олімпії]]]]З часом смертельний бій було заборонено, а як символ перемоги замість гілки яблуні на реформованих іграх вручалася гілка оливи. Переможці ігор називались [[олімпіонік]]ами, в останній день свята вони одержували вінки з галузок священної маслини, пальмову гілку та титул "царя-Геракла". Переможець ішов поперду святкової ходи, обсипуваний листям, до храму Зевса, де їв м'ясо жертовного бика (вбивство якого замінило вбивство людини). При цьому прославлялася не сама перемога, а якості, завдяки яким переможець її здобув: доблесть, сміливість, благородний родовід. На честь триразового переможця ігор в [[Олімпія (місто)|Олімпії]] встановлювали його погруддя. Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували і влаштовували на їх честь бенкет. Однак ще в [[Піфагор|Піфагора]] (IV-V ст. до н.е.) є згадки про асоціацію нагродження переможця, з причини колишніх кривавих ритуалів, з нещастям для нього, тому він радив брати участь в змаганнях, але не вигравати їх.▼
[[Файл:Foul pankration at Kylix by the Foundry Painter BM VaseE78.jpg|міні|Зображенна панкратіону на [[Килікс|киліксі]] 490-480 років до н.е.]]
* Змагання з бігу відомі від перших Олімпійських ігор 776 року до н.е. та проводилися на 1 [[стадій]] (192, 27 м), 2 стадії (384, 54 м) та від 7 до 24 стадіїв. На середніх і довгих дистанціях біг відбувався до поворотного стовпа і назад. Крім того існував біг на 2 стадії в [[Гопліти|гоплітських]] обладунках і зі щитом.
* Боротьба була введена в 708 році до н.е. і передбачала захвати і кидки. Перемога зараховувалася за трикратний кидок противника на спину.
* Кулачні бої відомі з 688 року до н.е. і передбачали перемогу нокаутом чи визнанням поразки.
* [[Панкратіон]] був видом боротьби, введеним у 648 році до н.е., де дозволялося завдавати ударів кулаками, ліктями, колінами і ногами, застосовувати захвати, заломи, викручування суглобів. Бій тривав до визнання одним з бійців поразки, або його недієздатності.
* П'ятиборство було введене 708 року до н.е. і включало метання диска, стрибки в довжину, метання списа, біг на короткі дистанції та боротьбу. Правила точно невідомі, але вірогідно відбувалися на вибування учасників, поки не лишалося двоє, які й боролися за нагороду. З 680 року до н.е. відомі перегони на колісницях<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=GW6KCgAAQBAJ|title=Древняя Греция. Иллюстрированный путеводитель|last=Козленко|first=Алексей|date=2015-09-13|publisher=Litres|pages=60-61|language=ru|isbn=9785457880528}}</ref>.
=== Нагородження і шанування переможців ===
[[Файл:Crowning of Victors at Olympia.jpg|міні|Нагородження олімпіоніків. Картина Джеймса Баррі XIX ст.]]
[[Плутарх]] писав, що спочатку на Олімпійських іграх змагалися тільки в бігу, а також влаштовувався смертельний поєдинок між новим і колишнім переможцем, в якому переможений мусив загинути і начебто отримати після цього нове, безсмертне, життя. Але і переможець даного року в свою чергу мусив прийняти обов'язок жерця і померти в наступні Олімпійські ігри<ref>Плутарх. "Застільні питання" V. 2</ref>. [[Піндар]] зазначав, що в давнину переможець в бігу, який вважався втілення Зевса і Геракла, нового року, вбивав втілення Крона й Іфікла, старого року, в час [[Сонцестояння|сонцевороту]] (тобто, на язичницький Новий рік)<ref>Піндар. Олімпійські оди X. 49</ref>. На думку Павсанія, це символізувало перемогу Зевса над Кроносом<ref>Павсаній V.7</ref>.
▲
Героя Олімпійських змагань урочисто зустрічали на батьківщині: складали жертву божеству міста, влаштовували бенкет і співали гімни на честь переможця. В [[Афіни|Афінах]] його звільняли від податку та інших обтяжливих громадських обов'язків, йому давали найкраще місце в театрі тощо. У деяких містах [[Стародавня Греція|Греції]] діти олімпіоніків теж користувалися привілеями.
Рядок 30 ⟶ 42:
* [[Олімпійські ігри]]
* [[Немейські ігри]]
* [[Герейські ігри]]
== Посилання ==
| |||