Вікіпедія

Скарбник: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м Переміщення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих у d:Q7156771; косметичні зміни
Albamouse (обговорення | внесок)
1054 редагування
Рядок 4:
 
== Московська держава ==
В [[Московська держава|Московській державі]] скарбник (або {{lang-ru|казначей}}) відав [[Казенний приказ|казенним двором]] або приказом, а разом з тим і государевими доходами, отримуючи різні збори (наприклад митні) і оброки. [[Відомство|Відомству]] скарбника підлягали також справи про [[холоп]]ство і ведення книг, в які записувалися акти на холопство. Зі збором мит з'єднаний був і [[суд]] над тими, хто мита платив: звідси широка судова компетенція скарбника. Суд скарбника поширювався і на такі випадки, які не мали ніякого відношення до безпосередніх функцій скарбника. [[Судебник Івана IV|Судебник 1550 року]] зараховує до бояр і [[окольничий|окольничих]], що творили "суд царя і великого князя ", і скарбника. Тут скарбники виступають взагалі як довірені і наближені до [[цар]]я особи. Як довірені люди, скарбники призначаються разом з боярами вести переговори з іноземними послами.
 
До середини [[XVII ст.]], по мірі розвитку приказних установ, широке відомство скарбника сильно скоротилася. Доходи передані були у фінансові прикази різного найменування, холопські справи — в [[холопський приказ]]. У віданні казначея залишився лише казенний двір. Казенним двором відав один скарбник, рідше двоє, а товаришів при ньому було троє: два [[дяк]]и і [[друкар]]; в XVII столітті останній вийшов зі складу казенного двору. На посаду скарбника звичайно призначалися люди нові, не родовиті, але вона прокладала дорогу до боярства.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скарбник