Берестечко: відмінності між версіями

Як видно із господарської люстрації 1545 року, власники Берестечка зобов'язували своїх людей йти на будівництво [[Перемиль]]ської вежі, доставляли для цього необхідні матеріали. Як, зрештою, і на замкову городню в Луцьку. Брали вони на це по одному грошу із воза від кожного господарства.

 

[[7 липня]] [[1547]] року великий Литовський князь, король [[Королівство Польське|Польщі]] [[Сигизмунд ІІ Август]] дозволив князеві [[Семен (Фридерик) Пронський|Семену]] (після хрещення за католицьким обрядом&nbsp;— Фридерику, чи Фрідріху) Пронському у його селі Берестечку закласти місто: <br/>«Де маєтность та (тобто Берестечко) княжни Марусі Богушівни Богодивної дісталася її коханому князю Фрідріху Глібовичу Пронському, дозволити йому в Берестечку місто зводити, мати корчми з медом і пивом, корчми самогонні і винні, одержувати чопове, торгове мито, торги проводити в кожен понеділок, а ярмарки на Іллі і на запусти перед Пилипівкою».