Народився [[4 липня]] [[1926]] року в сім'ї вчителя. Після закінчення [[Гімназія|гімназії]] та військової служби на флоті вступив до [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзького університету]], де вивчав [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстику]], класичну філологію та історію. З 1947 році перейшов на навчання у [[Гайдельберзький університет]], де 1950 року захистив [[Дисертація|дисертацію]] «Елементи гідронімії давньої Італії» («{{lang-de|Bausteine zu einer Hydronymie Alt-Italiens}}»). Став членом [[Гайдельберзька академія наук|Гайдельберзької академії наук]].
Народився [[4 липня]] [[1926]] року в сім'ї вчителя. Після закінчення гімназії та військової служби на флоті вступив до [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзького університету]], де вивчав [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстику]], класичну філологію та історію. З 1947 році перейшов на навчання у [[Гайдельберзький університет]], де 1950 року захистив дисертацію «Елементи гідронімії давньої Італії» («Bausteine zu einer Hydronymie Alt-Italiens»). З 1951 року працював асистентом [[Ганс Крае|Ганса Крае]] в [[Тюбінген]]і, а з 1955 року — доцентом латинської та грецької філології в Євангелічній Вищій школі «Августана» в Ноєндеттельзау (Середня Франконія). У 1959 році захистив дисертацію на ступінь doctor habilis в [[Тюбінгенський університет|Тюбінгенському університеті]] за темою "Етруські власні імена. Дослідження системи, морфології та вживання власних імен пізніх написів Північної Італії " ("Das etruskische Cognomen. Untersuchungen zu System, Morphologie und Verwendung der Personennamen auf den jüngeren Inschriften Nordetruriens", 1963, Wiesbaden). У 1966 році запрошений в щойно заснований [[Регенсбурзький університет]]. З 1982 р. — професор [[Фрайбурзький університет|Фрайбурзького університету]] Альберта і Людвіга. У 1993 році залишив роботу в університеті. Загинув в автомобільній катастрофі.
