Геракл: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Дванадцять подвигів Геракла: виправлено посилання
уточнення
Рядок 55:
Коли народилися близнята Геракл та [[Іфікл]], Гера послала до колиски малят двох величезних зміїв, щоб вони вбили Геракла, однак майбутній герой задушив їх<ref>Аполлодор II.4.8; Феокрит. Ідиліїи XXIV.</ref>. За однією з версій, [[Зевс]], бажаючи зробити сина безсмертним, узяв його на небо й поклав біля грудей сплячої [[Гера|Гери]], але богиня прокинулась і відштовхнула чужу дитину. Її молоко розлилося по небу, утворивши [[Чумацький Шлях|Молочний Шлях]], а кілька крапель упало на землю, і з них виросли білі лілеї<ref>Ератосфен. «Перетворення на зірки» 44; Гігін. «Поетична астрономія» II.43; Діодор Сицилійський IV.10.</ref>.
 
[[Амфітріон]] навчив Геракла правити колісницею, [[Кастор]]&nbsp;— боротьби, [[Евріт]]&nbsp;— стрільби з лука, [[Лін]]&nbsp;— музики, [[кентаври|кентавр]] [[Хірон]]&nbsp;— усіх інших наук. Коли юний Геракл у нападі гніву вбив Ліна, [[Амфітріон]] послав його в покарання на гору Кітерон пасти отари. Тут він подолав страшного кітеронського лева, шкуру якого (за іншим переказом, шкуру [[немейський лев|немейського лева]]) надягнув так, що паща вкривала йому голову, мов шолом. Ставши майстерним у різних справах, Геракл отримав від Гермеса меч, від Афіни — плащ, від Аполлона — лук і стріли, а від Гефеста — золотий панцир. Але з-поміж усієї зброї він віддавав перевагу довбні, яку пізніше вирубав у Немейському лісі<ref>Аполлодор II. 4.11</ref>.

Якось вісімнадцятирічному Гералу трапилися мінійські збирачі податків, яких він за їхнє зухвальство жорстоко покарав&nbsp;— відрізав їм носи<ref>Діодор Сицилійський IV.10.</ref>. Цар мінійців Ергін вислав військо до Фів аби помститися. Юний Геракл позабирав щити й зброю з храмів аби відбити напад, Афіна, бачачи таку рішучість, дозволила боронити Фіви таким чином. Геракл швидко прославився своєю силою й винахідливістю в обороні від мінійців. Так Геракл придумав залити поля водою з каналів аби кіннота мінійців не могла підступитися до міста. Але в битві загинув його названий батько Амфітріон. Вдячний фіванський владар [[Креонт]] віддав за Геракла свою доньку [[Мегара (міфологія)|Мегару]]<ref>Діодор Сицилійський IV.18.7; Павсаній IX.26.1.</ref>.
 
Після того Геракл жорстоко розправився з евбеями, які виступали проти Фів, а їхнього царя прив'язав до коней, яких пустив у різні боки і ті розірвали тіло царя. Гера за жорстокість Геракла наслала на нього безумство і той повбивав власних дітей. [[Піфія]] порадила для спокути злочину відправитися на службу до царя Еврістея і відслужити йому 12 років. За це йому судилося стати безсмертним<ref>Діодор Сицилійський IV.11; Аполлодор. Цит. тв.</ref>.
Рядок 68 ⟶ 70:
=== Дванадцять подвигів Геракла ===
[[Файл:Hercule Bosio Louvre LL325-1.jpg|thumb|333x333px|Знищення лернейської гідри]]
У Еврістея, який владарював над аргів'янами, Геракл задля спокути вбивства дітей мусив звершити 1210 подвигів (їх визначив Еврістей), після чого [[Зевс]] мав подарувати Гераклу безсмертя. Але цар не зарахував два з них і назначив нові, таким чином герой звершив їх 12. Відомо, що на перших 10 герой витратив 8 років<ref>Аполлодор II. 5. 11 і 5.12</ref>.

За іншою версією, коли [[дельфійський оракул]] оголосив Гераклові волю богів про службу Еврістеєві, він збожеволів і повбивав своїх дітей від Мегари, а також дітей [[Іфікл]]а. Вилікувавшись від божевілля, Геракл вирушив у [[Тірінф]] до [[Еврістей|Еврістея]]. [[Гомер]] розповідає лише про один подвиг Геракла&nbsp;— перемогу над [[Кербер]]ом; [[Гесіод]] згадує про боротьбу з [[немейський лев|немейським левом]], [[лернейська гідра|лернейською гідрою]] та [[Геріон]]ом. Всього з різних джерел відомо 12 головних подвигів, але їх порядок різниться:
# Боротьба з [[немейський лев|немейським левом]], невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано [[Немейські ігри]]. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
# Знищення багатоголової змії, [[лернейська гідра|лернейської гідри]], отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
# Лови надзвичайно прудкої [[керинейська лань|керинейської лані]] з золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
# Знищення [[стімфалійські птахи|стімфалійських птахів]], що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
# Полювання на велетенського [[ерімантський вепр|ерімантського вепра]], який пустошив [[Аркадія|Аркадію]]. Геракл тоді випадково поранив кентавра [[Хірон|Хірона]] отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
# Здобуття для доньки [[Еврістей|Еврістея]] [[Адмета|Адмети]] пояса цариці [[амазонки|амазонок]] [[Іпполіта|Іпполіти]]. В цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
# Очищення [[Авгієві стайні|Авгієвих стаєнь]], які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні перепрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
# Подолання [[крітський бик|крітського бика]], що вивергав полум'я;, цього бикаякого Посейдон подарувавнаслав [[Мінос]]ові за недотримання обрядів;
# Викрадення [[Коні Діомеда|людоїдних коней царя Діомеда]];
# Викрадення корів страхітливого триголового велетня [[Геріон]]а, який жив на далекому заході, на острові [[Ерітія]]. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив [[Гераклові стовпи]] ([[Гібралтар]] і [[Сеута|Сеуту]]). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований [[Рим]], частину корів у Геракла викрав [[велетень]] [[Как]], якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з [[Антей|Антеєм]];
# Викрадення золотих яблук із саду [[Геспериди|Гесперид]]: яблука дістав титан [[Атлант]], поки Геракл підтримував замість нього небо;
# Останній і найважчий подвиг&nbsp;— приборкання [[Кербер]]а (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. (За іншими переказами, Геракл вивів з [[Аїд]]у також Адметову дружину [[Алкеста|Алкесту]] та героя [[Тесей|Тесея]], а біля виходу вступив у двобій із самим богом [[Аїд]]ом і навіть поранив його).
 
Звершивши подвиги, Геракл звільнився від служби в боягузливого [[Еврістей|Еврістея]], повернувся до Фів, розлучився зі своєю 33-ирічною Мегарою, вважаючи, що шлюбу з нею не схвалювали боги, і віддав її за свого 16-ирічного небожа й друга [[Іолай|Іолая]]<ref>Плутарх. Про любов 9; Аполлодор II.6.1; Павсаній Х.29.3.</ref>.
 
=== Вбивство Іфіта ===
Рядок 97 ⟶ 101:
 
=== Завоювання Еліди та Олімпійські ігри ===
Геракл зібрав військо щоб помститися жадібному Авгію, царю Еліди, стайні якого він мусив очистити й не отримав винагороди. Але в поході Геракл захворів і його військо було розбите. Згодом герой зібрав союзників з Аргоса, Аркадії та Фів і розбив елідійців. Геракл побажав щоб Еліда знову стала багатолюдною і розпорядився щоб його воїни взяли вобі за дружин вдів з Еліди<ref>Павсаній VIII.25.5 и V.3.1; Аполлодор II.7.2; Сервій. Коментарі до "Енеїди" Вергілія VII; Цец. Схолії до Ликофрона 40.</ref>.

Після цього Геракл на добуту здобич і трофеї заснував [[Олімпійські ігри]] на честь свого батька Зевса. Він сам створив місце для проведення Ігор, де звів шість вівтарів<ref>Піндар. Цит. тв. Х.43 і далі.; Цец. Цит. тв. 41; Гігин. Цит. тв. 273.</ref>. На перших іграх Геракл переміг всіх суперників, крім останнього в боротьбі. Той виявився самим Зевсом в людській подобі, що відвідав змагання<ref>Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв. Х.60 і далі.; Павсаній V.8.1; Цец. Цит. тв. 41.</ref>. Тому відтоді на час проведення Ігор припинялися всі війни у Греції, на них не допускався жоден, хто вчинив злочин проти богів<ref>Схолії до "Олімпійських од" Піндара III.35 і V.6; Страбон VIII.3.33.</ref>.
 
=== Захоплення Пілоса ===