Відмінності між версіями «Захоплення нейтронів»

Застосування виділено в окремий розділ
(Застосування виділено в окремий розділ)
 
== Дочірне ядро ==
У результаті реакції захоплення нейтрона утворюється важчий [[Ізотопи|ізотоп]] того ж елемента, як правило, у збудженому стані. Збудження зазвичай знімається випромінюванням одного або кількох [[гамма-квант]]ів з переходом ядра до основного стану{{sfn|Франк-Каменецкий, Хлопов|1986}}; у важких ядер можливий [[Поділ ядра|поділ]]. Утворене в результаті нейтронного захоплення ядро ​​може бути як стабільним, так і радіоактивним. [[Наведена радіоактивність]] внаслідок нейтронного опромінення (зокрема, в [[Ядерний реактор|ядерних реакторах]]) є значним джерелом радіоактивних відходів. Захоплення нейтронів застосовується в [[Нейтронно-активаційний аналіз|нейтронно-активаційному аналізі]]: досліджувана речовина опромінюється нейтронами, після чого {{Джерело?|визначається кількість радіоактивних ядер, які утворилися в результаті захоплення, що дає інформацію про склад речовини}}.
Перспективним методом лікування [[онкологія|онкологічних захворювань]] є доставка в [[Пухлина|пухлину]] стабільних ізотопів з великим перетином захоплення нейтрона (<sup>10</sup>B, <sup>157</sup>Gd), які після опромінення тепловими нейтронами перетворюються на радіоактивні й руйнують клітини<ref name="Conference_2012"/>.
[[Файл:Переріз захоплення нейтронів ізотопами Gd157 та B10.png|міні||320пкс|Перетин захоплення нейтронів ізотопами <sup>157</sup>Gd та <sup>10</sup>B залежно від енергії нейтрона]]
 
== Перетин захоплення ==
Типові перетини захоплення теплового нейтрона ядрами становлять близько 1 [[барн]]а (що близько до геометричного поперечного перерізу ядра), однак для деяких [[нуклід]]ів спостерігаються відхилення на кілька порядків як у бік збільшення, так і зменшення перетину захоплення. Наприклад, для ядра [[бор]]у <sup>10</sup>B перетин захоплення [[Теплові нейтрони|теплових нейтронів]] становить 3840 барн, а найбільший переріз захоплення нейтронів — {{nobr|254 000 барн}} — має [[ізотоп]] [[Гадоліній|гадолінію]] <sup>157</sup>Gd<ref name="medradiologia_2009_3_p363">{{cite journal|url=http://medradiologia.kharkov.ua/assets/files/arch/2009/3/p363.pdf |title=Визначення вмісту та розподілу нейтронозахоплюючих агентів in vivo при нейтронозахоплюючій синовектомії |author=Ю.Б. Шевченко, В.Ф. Разбудей, Ж.С. Янч |journal=Український радіологічний журнал |year=2009 |volume=XVII |issue=3 |page=363—365}}</ref>. Перетин захоплення швидких нейтронів значно менший; зі зростанням енергії нейтрона перетин зменшується обернено пропорційно його швидкості. Однак досить часто трапляється, що для певних енергій нейтрона переріз захоплення нейтрона ядром має різко виражений максимум<ref name="ФРМ"/>.
 
== Застосування ==
Захоплення нейтронів застосовується в [[Нейтронно-активаційний аналіз|нейтронно-активаційному аналізі]]: досліджувана речовина опромінюється нейтронами, після чого {{Джерело?|визначається кількість радіоактивних ядер, які утворилися в результаті захоплення, що дає інформацію про склад речовини}}.
Перспективним методом лікування [[онкологія|онкологічних захворювань]] є доставка в [[Пухлина|пухлину]] стабільних ізотопів з великим перетином захоплення нейтрона (<sup>10</sup>B, <sup>157</sup>Gd), які після опромінення тепловими нейтронами перетворюються на радіоактивні ізотопи й руйнують клітини<ref name="Conference_2012"/>.
 
== Нуклеосинтез ==