Космічна індустрія Росії: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
Висадка американських астронавтів на поверхню Місяця в 1969 році поставила крапку в місячній гонці. У 1974 році радянська місячна пілотована програма була закрита, однак до цього в 1970 р на поверхню Місяця був доставлений і успішно працював перший в світі планетохід «[[Луноход-1]]», а також в 1970 році автоматичною станцією «[[Луна-16]]» вперше серед автоматичних апаратів на Землю доставлено місячний грунт.
 
Після завершення місячної програми радянський уряд зробив вигляд, ніби СРСР і не прагнув відправити людину на Місяць. У США виявилися не дуже задоволені ціною перемоги, вартість програми Аполлон перевищує 22,5 млрд доларів (Олімпіада в Сочі 2014]] з урахуванням інфляції і зменшення відносної цінності грошей обійшлася Росії дешевше приблизно 620 разів). Відправлення на Місяць людини з практичної точки зору виявилася сумнівною, наукові дані можна було отримати автоматичними станціями , що набагато дешевше. Доцільність створення довготривалої населеної станції відсутня досі. Політ людини на Місяць виявився передчасним і безплідним. Створена інфраструктура після завершення програми виявилася нікому не потрібною і почала стрімко деградувати. Оскільки в США не було програми довгострокових орбітальних станцій, до 90-х років США практично втратили технології тривалої присутності в космічному просторі.
 
У 2014 році американці зробили перший випробувальний запуск космічного корабля багаторазового використання «Orion». Повторний запуск намічений на 2017 рік і передбачає політ до Місяця. У 2021 році "Orion», як очікується, візьме на борт астронавтів і відправиться на Марс. Росія також відновила свою місячну програму. Перший пілотований політ створюваного в Росії перспективного транспортного комплексу нового покоління ([[ПТК-НП]]) запланований на 2028 рік.