Крехівський монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 50:
 
=== Книгозбірня монастиря ===
Разом із заснуванням Крехівської обителі в перших десятиліттях XVII ст. розпочалось і формування її книжкового зібрання. Вже у другій третині XVII ст. книгозбірня налічувала близько сотні книг, а наприкінці наступного століття — понад півтисячі, та була однією із найбільших у василіанських монастирівмонастирях Галичини в останній чверті XVIII ст.
 
Особливо цінну колекцію книг в монастирі становили богослужбові видання&nbsp;— стародруки та рукописи, московські, київські, львівські, унівські, почаївські друки тощо<ref>Альмес І. Богослужбові книги у Крехівському василіанському монастирі у другій половині XVIII&nbsp;ст.
// Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упор. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич.&nbsp;— Львів, 2014.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С.&nbsp;155-168.</ref>. Окрім комплекту богослужбових книг, книгозбірня налічувала різнотематичну літературу релігійного та світського (особливо наприкінці XVIII&nbsp;ст.) характеру&nbsp;— видання з [[Екзегетика|екзегетики]], [[Патристика|патристики]], [[Аскетика|аскетики]], морального богослов'я, катехизми, проповідницька література, книги історичного характеру, кодекси з філософії, античної літератури тощо.
 
Наприкінці ХІХ&nbsp;— першій третині ХХ ст. про цінні рукописи та стародруки з Крехівської обителі писали такі дослідники як: Іван Франко, Василь Щурат, Ярослав Гординський, Василь Лев, Іван Огієнко. Особливу увагу привернули декілька рукописів&nbsp;— «Крехівський Апостол», «Історія про Варлаама і Йоасафа», Крехівська Палея" та ін.