Повстання Косинського: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
так буде краще |
||
Рядок 21:
'''Повстання Косинського''' ([[1591]]—[[1593]]) — [[козак|козацьке]] повстання в [[Україна|Україні]] під проводом [[Криштоф Косинський|Криштофа Косинського]]. Перший великий збройний виступ козацтва проти [[шляхта|шляхти]] і української адміністрації [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''. — Київ: Генеза, 1997. — § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч. — Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>. Причиною повстання стали заборони і обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «[[Порядком щодо низовиків та України|Порядок щодо низовиків та України]]» [[1590]] року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні [[реєстрові козаки|реєстровцям]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''. — Київ: Генеза, 1997. — § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч. — Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>. Приводом до виступу була майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем [[Януш Острозький|Янушем Острозьким]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''. — Київ: Генеза, 1997. — § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч. — Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>. Впродовж [[1592]] року повстання охопило [[Київське воєводство|Київщину]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавщину]], [[Подільське воєводство|Поділля]] і [[Волинське воєводство|Волинь]]. [[2 лютого]] [[1593]] року його придушили сили [[русини|руських]] князів [[Острозькі|Острозьких]] і [[Вишневецькі|Вишневецьких]] у [[Битва під П'яткою|битві під П'яткою]]. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні [[1593]] року обложив резиденцію [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]] в [[Черкаси|Черкасах]]. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала [[амністія|амністію]] учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в [[П'ятнадцятирічна війні|П'ятнадцятирічній війні]] ([[1593]] — [[1606]]) проти [[османська імперія|османів]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''. — Київ: Генеза, 1997. — § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч. — Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>.
Не минуло й року, як в Україні спалахнуло нове грізне повстання 1594 —1596 років, яке очолив [[Северин Наливайко]]. Він походив із Гусятина (
== Хід повстання ==
|