Битва за Гендерсон-Філд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
м вікіфікація
Рядок 34:
{{Main|Битва за Гуадалканал}}
 
[[7 серпня]] [[1942]] року збройні сили [[Антигітлерівська коаліція|Союзників]] (в основному бойові частини США) висадилися на [[Гуадалканал]]і, Тулагі і Флоридських островах в архіпелазі [[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонові острови]]. Метою десанту було не дати використовувати острови для будівництва японських баз, які могли б загрожувати транспортним потокам між [[США]] і [[Австралія|Австралією]], а також створення [[плацдарм]]у для кампанії по ізоляції головної японської бази в [[Рабаул]]і і підтримка сухопутних сил Союзників в [[Новогвінейська кампанія|Новогвінейській кампанії]]. Гуадалканальська кампанія продовжувалась шість місяців.<ref>Hogue, ''Pearl Harbor to Guadalcanal'', с. 235–236235—236.</ref>
 
Неочікувано для японських військ на світанку 8 серпня їх атакували війська Союзників під командуванням генерал-лейтенанта [[Александер Вандегріфт|Александера Вандегріфта]], головним чином американська морська піхота, що висадилася на Тулагі та найближчих островах, а також біля японського аеродрому поблизу мису Лунга на Гуадалканалі (пізніше добудованого і названого Гендерсон-філд). Авіація Союзників, що базувалася на Гуадалканалі, отримала назву «ВПС Кактуса» (CAF) по кодовій назві Союзників Гуадалканалу.<ref>Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 14-15 і Shaw, ''First Offensive'', с. 18. [[Гендерсон-філд]] був названий в честь майора Лофтона Р. Гендерсона, пілота, який загинув у [[Битва за Мідвей|битві за Мідвей]].</ref> Для захисту аеродрому морські піхотинці США створили оборонний периметр навколо мису Лунга.
 
У відповідь [[Генеральний штаб]] Збройних сил Японії відправив підрозділ японської 17-ї армії, корпус, що базувався в Рабаулі, під командуванням генерал-лейтенанта Харукіті Хякутаке, з наказом повернути контроль над Гуадалканалом. Підрозділи японської 17-ї армії почали прибувати на Гуадалканал 19 серпня<ref>Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', с. 96-99; Dull, ''Imperial Japanese Navy'', с. 225; Miller, ''Guadalcanal: The First Offensive'', сс. 137–138137—138.</ref>.
 
[[ЗображенняФайл:HendersonField.jpg|thumb|left|Гендерсон-філд на Гуадалканалі в кінці серпня 1942 року, незабаром після початку експлуатації авіацією Союзників]]
 
[[ЗображенняФайл:TokyoExpress.jpg|left|thumb|Японські солдати вантажаться на Токійський експрес]]
 
Через небезпеку зі сторони авіації CAF, яка базувалася на Гендерсон-філд, японці не могли використовувати великі повільні транспортні судна для доставки солдатів та озброєння на острів. Замість цього вони використовували головним чином легкі крейсери і ескадренні міноносці 8-го японського флоту під командуванням Гун'їті Мікави, які зазвичай встигали виконати рейс через протоку Слот до Гуадалканалу і назад за одну ніч, таким чином мінімізуючи загрози повітряних атак. Проте таким способом було можливо доставити тільки солдатів без важкого озброєння і припасів, в тому числі без важкої артилерії, автомобілів, достатніх запасів їжі, а тільки те, що солдати могли перенести на собі. Крім того, есмінці були необхідні для охорони звичайних конвоїв. Ця швидкісна доставка військовими кораблями мала місце протягом всієї кампанії на Гуадалканалі і отримала назву «Токійський експрес» у Союзників і «Щуряче транспортування» у японців<ref>Frank, ''Guadalcanal'', с. 202, 210–211210—211.</ref>.
 
Перша спроба японців відбити Гендерсон-філд силами підрозділу чисельністю 917 осіб закінчилася невдачею [[21 серпня]] в [[Бій біля річки Тенару|бою біля річки Тенару]]. Наступна спроба була здійснена 12-14 вересня силами 6 000 солдатів під командуванням генерал-майора Кіетаке Кавагуті, вона закінчилася поразкою в [[Битва за хребет Едсона|битві за хребет Едсона]]. Після поразки на хребті Едсона Кавагуті і його солдати відійшли на захід до річки Матанікау на Гуадалканалі.<ref>Frank, ''Guadalcanal'', сс. 141-43, 156-8, 228-46 і 681.</ref>
Рядок 50:
Хякутаке негайно почав готувати новий наступ на Гендерсон-філд. Японський флот запропонував підтримати наступ шляхом доставки необхідної кількості солдатів, озброєння і продовольства на острів, а також повітряними нальотами на Гендерсон-філд і відправкою воєнних кораблів для бомбардування аеродрому.<ref>Smith, ''Bloody Ridge'', сс. 132 і 158, Rottman, ''Japanese Army'', с. 61, Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', с. 152, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 224, 251-4, 266-8, & 289-90 і Dull, ''Imperial Japanese Navy'', сс. 225-26.</ref>
 
В той час, коли японські війська перегруповувалися біля Матанікау, американці зосередилися на укріпленні позицій по периметру Лунга. 18 вересня американський морський конвой доставив 4 157 солдатів 3-ї Тимчасової бригади [[морська піхота|морської піхоти]] (7-й полк морської піхоти США) на Гуадалканал. Ці підкріплення дозволили Вандегріфту, починаючи з 19 вересня, організувати безперервну лінію оборони по периметру Лунга.<ref>Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', с. 156 і Smith, ''Bloody Ridge'', сс. 198–200198—200.</ref>
 
Генерал Вандегріфт і його штаб були впевнені, що солдати Кавагуті відступили на захід до річки Матанікау і багаточисельні групи солдатів, що відстали від основної частини війська, знаходяться на території між периметром Лунга і річкою Матанікау. Тому Вандегріфт вирішив провести ряд операцій невеликими підрозділами в районі річки Матанікау.<ref>Smith, ''Bloody Ridge'', с. 204 і Frank, ''Guadalcanal'', с. 270.</ref>
Рядок 60:
В той же час генерал-майор [[Міллард Гармон]], який командував американською армією в Південній частині Тихого океану, переконав віце-адмірала Роберта Л. Гормлі, командуючого силами Союзників в Південній частині Тихого океану, що американська морська піхота на Гуадалканалі має потребу в підкріпленнях для успішної оборони острову від майбутнього японського наступу. В результаті 13 жовтня морський конвой доставив 2 837 солдатів із 164-го піхотного полку, підрозділу Північна Дакота Національної гвардії армії США, що входив в 23-ю піхотну дивізію армії США, на Гуадалканал.<ref>Cook, ''Cape Esperance'', сс. 16, 19-20, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 293-97, Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 147-49, Miller, ''Guadalcanal: The First Offensive'', сс. 140-42 і Dull, ''Imperial Japanese Navy'', с. 225.</ref>
 
Кораблі [[Гун'їті Мікава|Мікави]] продовжували нічну морську доставку солдатів і озброєння на Гуадалканал. З 1 по [[17 жовтня]] японські конвої доставили 15 000 солдатів, включаючи залишки 2-ї піхотної [[дивізія|дивізії]] і один полк 38-ї піхотної дивізії, а також артилерію, танки, боєприпаси і продовольство, на Гуадалканал. Один із рейсів, 9 жовтня, доставив на острів генерала Хякутаке, який особисто очолив приготування до наступу. Мікава також відправляв важкі крейсери декілька разів для бомбардування Гендерсон-філд. В ніч 11 жовтня одна з бомбардувальних місій була перервана кораблями флоту США, які отримали перемогу в [[Бій біля мису Есперанс|бою біля мису Есперанс]] .<ref>Dull, ''Imperial Japanese Navy'', сс. 226-30, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 289–330289—330, Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 149-71, Hough, ''Pearl Harbor to Guadalcanal'', с. 322 і Rottman, ''Japanese Army'', с. 61. Японські солдати, доставлені на Гуадалканал за цей період, входили перважно в 2-гу піхотну дивізію, два батальйона 38-го піхотного полку, крім того було доставлено артилерійський, танковий, інженерний та інші підрозділи.</ref>
 
[[Файл:Lieutenant General Harukichi Hyakutake in front of HQ Rabaul.jpg|thumb|left|Японський генерал Харукіті Хякутаке перед своєю штаб-квартирою в Рабаулі перед відправленням на Гуадалканал]]
Рядок 86:
23 жовтня війська Маруями рухались через джунглі до американських позицій. Кавагуті по своїй власній ініціативі почав переміщувати своє праве крило на схід, вважаючи, що американський захист в цій зоні буде слабкіший. Маруяма через одного з офіцерів свого штабу наказав Кавагуті притримуватися початкового плану наступу. Після отримання відмови Кавагуті був відсторонений від командування і замінений полковником Тосінарі Сьодзі, командиром 230-го піхотного полку. Ввечері після отримання інформації, що сили парвого та лівого крил все ще знаходяться в дорозі до американських позицій, Хякутаке відклав наступ на 19:00 24 жовтня. Американці залишалися в повній необізнаності про наближення сил Маруями.<ref>Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', с. 193, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 346-48, Rottman, ''Japanese Army'', с. 62.</ref>
 
В цей день японський 11-й повітряний флот під командуванням Дзюн'їті Кусаки, що базувався в Рабаулі, відправив 16 [[Mitsubishi G4M|бомбардувальників]] і 28 винищувачів [[A6M Zero|Zero]] для нальоту на Гендерсон-філд. Для відбиття авіанальоту 24 [[Grumman F4F Wildcat|Wildcat]] і 4 [[P-39 Airacobra|P-39]] ВПС Кактус піднялися в повітря, в результаті відбулася одна з найбільших авіабитв за всю Гуадалканальську кампанію. Японці втратили під час бою декілька літаків, але їх реальні втрати невідомі. ВПС Кактус втратили один Wildcat, проте пілот врятувався.<ref>Miller, ''Cactus Air Force'', сс. 143-44.</ref>
 
=== Сутичка біля Матанікау ===
Рядок 117:
 
=== Атаки з повітря і з моря ===
[[Файл:HendersonF4FIntercept.gif|thumb|right|Винищувачі американської морської піхоти [[Grumman F4F Wildcat|F4F Wildcat]] піднімаються з аеродрому Гендерсон-філд для атаки японських сил]]
 
8-й японський флот тримав з'єднання своїх кораблів готовими підтримати суходільні атаки на Гуадалканалі. Після отримання повідомлення Хякутаке про успіх операції в 00:50 24 жовтня флот був відкликаний. [[Легкий крейсер]] [[Сендай (легкий крейсер)|''Сендай'']] та три есмінці патрулювали західніше Гуадалканалу з метою запобігання наближення до острову будь-яких кораблів Союзників. Перше ударне з'єднання з трьох есмінців і Друге ударне з'єднання з крейсера «Юра» та п'яти есмінців прибули до Гуадалканалу для нападу на будь-які судна Союзників біля північного та східного берегів, а також артилерійської підтримки військ Хякутаке.<ref>Miller, ''Cactus Air Force'', сс. 145-46, Frank, ''Guadalcanal'', с. 357, Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', сс. 201-02.</ref>
Рядок 150:
=== Бій біля островів Санта-Крус ===
{{main|Бій біля островів Санта-Крус}}
В той самий час, коли солдати Хякутаке наступали на периметр Лунга, японські авіаносці та інші військові кораблі під командуванням [[Ісороку Ямамото]] направились до південних Соломонових островів. З цієї позиції японський флот розраховував вступити в бій та завдати поразки флоту Союзників, в першу чергу авіаносним з'єднанням, які повинні були підійти в цей район з урахуванням початку суходольного наступу Хякутаке. Авіаносні сили Союзників, під командуванням [[Вільям Гелсі|Вільяма Гелсі]], який змінив Гормлі, також розраховували зустрітися в бою з японським флотом.<ref>Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 199–207199—207, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 368-78, Dull, ''Imperial Japanese Navy'', сс. 235-37. [[Адмірал]] [[Честер Німіц]], головнокомандуючий всіма силами Союзників в Тихому океані, змінив Гормлі на Гелсі 18 жовтня.</ref>
 
Два авіаносних з'єднання підійшли один до одного вранці 26 жовтня та почалася битва, відома в історії як бій біля островів Санта-Крус. Після обміну атаками літаків з авіаносців кораблі Союзників відійшли від місця битви, втративши один авіаносець та маючи після бою важко пошкоджений інший. Японські авіаносці сили також відійшли в зв'язку із значними втратами в літаках та екіпажах, а також важкими пошкодженнями двох авіаносців.