Матковський Орест Іллярович: відмінності між версіями

'''Матковський Орест Іллярович''' (*{{н}} [[17 листопада]] [[1929]])  — український учений-мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1993  р.

== Біографія ==

Народився в с. [[Терпилівка]] Підволочиського району Тернопільської обл. Закінчив геологічний факультет [[Львівський університет|Львівського університету ім. І. Франка]]. Навчався в аспірантурі, кандидат (1957) і доктор (1975) геолого-мінералогічних наук, професор (1977). Працював асистентом (1956–19621956—1962), доцентом (1962–19741962—1974) і завідувачем (1974–19991974—1999) кафедри мінералогії, деканом геологічного факультету (1980–19961980—1996) ЛНУ ім. І. Франка; з 1999  р.  — професор кафедри мінералогії.

Наукові інтереси: мінералогія України, проблеми загальної і прикладної мінералогії, історія науки. Очолює Львівську мінералогічну школу, відкривач більш як десяти мінералів, раніше не відомих в Україні. Наукові розробки сприяли відкриттю двох родовищ золота в Українських Карпатах.

Автор і співавтор понад 430 публікацій, серед яких 2 підручники («Генезис мінералів», 2003, друге вид. 2007; «Основи мінералогії України», 2009), 2 навчальні посібники («Геохимия элементов главных подгрупп І и ІІІ групп периодической системы Д. И. Менделеева», 1984; «Прикладна мінералогія», 2002), 3 цикли лекцій і 16 монографій, в тому числі: «Мінералогія вивержених комплексів Західної Волині» (1960), «Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат» (ч. І, 1976, ч. ІІ, 1977), трьох книг «Мінерали Українських Карпат» (1990, 1995, 2003); «Академік Євген Лазаренко» (2005).

== Звання і нагороди ==

Нагороджений медаллю «За доблесну працю» (1970), Державною премією України в галузі науки і техніки (1983), медаллю «Ветеран праці» (1983), почесною Грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР (1983), медаллю «За заслуги у розвитку надр» Міністерства геології СРСР (1989), орденом «Дружби народів» (1990), дипломом Всесоюзного мінералогічного товариства (1992), медаллю В. І. Лучицького Держкомгеології України (1999). Державною геологічною службою України присвоєно звання «Почесний розвідник надр» (2004). Лауреат нагород Ярослава Мудрого АН ВШ України (2005) та Святого Володимира АН ВШ України (2009). Має медаль Є. К. Лазаренка Українського мінералогічного товариства і Спілки геологів України (2005), пам’ятнийпам'ятний Знак ім. Л. І. Лутугіна Державної геологічної служби України (2005). Відзначений Подякою кабінету Міністрів України (2008).