Вікіпедія

Возницький Борис Григорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 26:
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}} {{!!}} {{Почесна відзнака Президента України}}
{{!}}-
{{!}} {{Хрест Івана Мазепи}} {{!!}} {{Ювілейна медаль «20 років незалежності України»}}
{{!}}-
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)}} {{!!}} [[Файл:POL Złoty Medal Zasłużony Kulturze Gloria Artis BAR.png|55пкс|Золота медаль «За заслуги у сфері культури  — Gloria Artis»(Польща)]]
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!!}} {{Медаль «За відвагу»}} {{!!}} {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} {{!!}} {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}}
{{!}}-
{{!!}} {{Медаль «20 років перемоги у ВВВ»}} {{!!}} {{Медаль «30 років перемоги у ВВВ»}} {{!!}} {{Медаль «40 років перемоги у ВВВ»}}
{{!}}-
{{!!}} {{Медаль «50 років Радянській Армії та Флоту»}} {{!!}} {{Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»}} {{!!}} {{Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»}}
{{!}}}
| Твори =
Рядок 45:
}}
 
'''Бори́с Григо́рович Возни́цький''' ({{н}}{{ДН|16|4|1926}}, село [[Нагірне (Дубенський район)|Ульбарів]], [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|Волинського воєводства]] —, тепер [[Дубенський район]], [[Рівненська область]] — {{†}}{{ДС|23|5|2012}}, в автокатастрофі між селами [[Куровичі]] та [[Печенія]] [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]) — український мистецтвознавець, директор [[Львівська галерея мистецтв|Львівської галереї мистецтв]], академік [[Українська академія мистецтв|Української академії мистецтв]], [[Герой України]] (2005), лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії імені Тараса Шевченка]] (1990), [[заслужений працівник культури України]] та [[Польща|Польщі]], президент Українського національного комітету [[Міжнародна рада музеїв|Міжнародної ради музеїв]] (ICOM), доктор ''[[honoris causa]]''.
 
== Життєпис ==
Навчався в початковій школі у рідному селі з 1932 по 1936 рік. Після її закінчення продовжив у 5-6 класах Дубенської школи «повшехної» (тепер у будівлі&nbsp;— Дубенський коледж культури і мистецтв). Разом з єдиним однокласником-українцем Рафальським відмовились ходити на урок релігії, який вів ксьондз, директор не протестував.<ref>''Пшеничний Микола''. Подзвін Золотої Підкови…&nbsp;— С. 13.</ref>
Під час Другої світової був в [[УПА]]. За спогадами самого Возницького, перед приходом "совєтів" вони отримали наказ розійтись по домівках і чекати наказу на збір. Однак одразу після входу радянських військ у [[Дубно]] в березні 1944 року був мобілізований і потрапив на фронт. Брав участь в операції "Багратіон" по відвоюванню Білорусі, після першого ж бою в їхній роті залишилось декілька чоловік, решта - загинули. Борис Возницький був нагороджений радянською медаллю «За відвагу». Був студентом [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|училища імені Труша]], навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Ленінградській академії мистецтв]] (факультет історії мистецтв).▼
 
▲Під час Другої світової був в [[УПА]]. За спогадами самого Возницького, перед приходом "«совєтів"» вони отримали наказ розійтись по домівках і чекати наказу на збір. Однак одразу після входу радянських військ у [[Дубно]] в березні 1944 року був мобілізований і потрапив на фронт. Брав участь в операції "«Багратіон"» по відвоюванню Білорусі, після першого ж бою в їхній роті залишилось декілька чоловік, решта -&nbsp;— загинули. Борис Возницький був нагороджений радянською медаллю «За відвагу». Був студентом [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|училища імені Труша]], навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Ленінградській академії мистецтв]] (факультет історії мистецтв).
Борис Возницький починав свою діяльність у [[Винники|Винниках]] і був натхненником створення [[Історико-краєзнавчий музей міста Винники|Винниківського історико-краєзнавчого музею]], збирав перші експонати для нього (в 1956 році жив у Винниках).▼
 
▲Борис Возницький починав свою діяльність у [[Винники|Винниках]] і був натхненникомнадхненником створення [[Історико-краєзнавчий музей міста Винники|Винниківського історико-краєзнавчого музею]], збирав перші експонати для нього (в 1956 році жив у Винниках).
Історико-краєзнавчий музей Винників — другий музей міста. Перший&nbsp;— кімната-музей, яку створив Борис Возницький. Щоб забезпечити сім'ю, працював у трьох школах, вчив дітей малювати, вів краєзнавчий і туристичний гуртки у тодішньому Будинку піонерів. У Винниках створив перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали в лісі 2 кельтські поселення. Разом робили археологічні пошукові експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів зберігаються в історико-краєзнавчому музеї, деякі&nbsp;— в [[Олеський замок|Олеському замку]]. На жаль, коли Возницький був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав існувати.▼
 
▲Історико-краєзнавчий музей Винників &nbsp;— другий музей міста. Перший&nbsp;— кімната-музей, яку створив Борис Возницький. Щоб забезпечити сім'ю, працював у трьох школах, вчив дітей малювати, вів краєзнавчий і туристичний гуртки у тодішньому Будинку піонерів. У Винниках створив перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали в лісі 2 кельтські поселення. Разом робили археологічні пошукові експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів зберігаються в історико-краєзнавчому музеї, деякі&nbsp;— в [[Олеський замок|Олеському замку]]. На жаль, коли Возницький був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав існувати.
У [[1960]]–[[1962]]&nbsp;рр. Возницький працював заступником директора [[Національний музей у Львові|Музею українського мистецтва]] у [[Львів|Львові]]. Згодом призначений на посаду директора [[Львівська картинна галерея|Львівської картинної галереї]].▼
 
▲У [[1960]]–[[1962]]&nbsp;рр. &nbsp;Возницький працював заступником директора [[Національний музей у Львові|Музею українського мистецтва]] у [[Львів|Львові]]. Згодом призначений на посаду директора [[Львівська картинна галерея|Львівської картинної галереї]].
 
Організатор численних історико-художніх виставок, у тому числі великої експозиції «Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття» ([[2003]]), виставка «Іван Виговський особа і час», «Розп'яття» (до 2000-річчя від народження Христа). Був популяризатором спадщини [[Іоан Георг Пінзель|Іоана Георгія Пінзеля]], ініціатором створення музеїв першодрукаря [[Іван Федоров|Івана Федорова]], музею-садиби [[Музей Русалки Дністрової|«Русалки Дністрової»]]. Створив туристичний маршрут «[[Золота підкова Львівщини|Золота підкова]]», до якого входять [[Олеський замок|Олеський]], [[Золочівський замок|Золочівський]], [[Підгорецький замок|Підгорецький]], [[Свірзький замок|Свірзький]] замки.
 
Загинув в автокатастрофі, що сталася внаслідок [[Серцевий напад|серцевого нападу]] [[23 травня]] [[2012]] року.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2012/05/120523_voznytsky_death_sd.shtml Загинув легендарний культурознавець Борис Возницький] ''[[Українська служба Бі-Бі-Сі]]'', 23.05.2012</ref>
 
Похований Борис Возницький [[25 травня]] на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові.<ref>[http://galinfo.com.ua/news/110943.html На Личаківському цвинтарі поховали Бориса Возницького] ''Гал-інфо'', 25 Травня 2012</ref>
Рядок 64 ⟶ 66:
== Нагороди та звання ==
* Звання [[Герой України]] з врученням [[орден Держави|ордена Держави]] ([[16 травня]] [[2005]])&nbsp;— ''за визначний внесок у національне відродження України, багаторічну подвижницьку діяльність на ниві збереження та популяризації духовної спадщини українського народу, особисті заслуги у розвитку музейної справи''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=806/2005 Указ Президента України №&nbsp;806/2005 від 16 травня 2005 року «Про присвоєння Б. Возницькому звання Герой України»]</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|орден «За заслуги»]] II &nbsp;ступеня. ([[2001]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=265/2001 Указ Президента України №&nbsp;265/2001 від 19 квітня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»]</ref>
* [[Почесна відзнака Президента України]] ([[1996]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=302/96 Указ Президента України №&nbsp;302/96 від 26 квітня 1996 року «Про нагородження почесною відзнакою Президента України»]</ref>
* відзнака Президента України&nbsp;— [[Хрест Івана Мазепи]] ([[2010]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=227/2010 Указ Президента України №&nbsp;227/2010 від 23 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами»]</ref><ref>[http://zaxid.net/newsua/2010/12/15/124425/ Борис Возницький отримав Хрест Івана Мазепи // ZAXID.NET]</ref>
Рядок 74 ⟶ 76:
* доктор [[honoris causa]] Варшавської академії мистецтв ([[2004]])
* Почесний громадянин Львова
* [[Почесні громадяни Винників| Почесний громадянин Винників]] з [[7 липня]] 2011&nbsp;р. <ref>Вручення диплому про присвоєння почесного звання відбулося під час урочистостей з нагоди відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.</ref>
* Почесний громадянин міста [[Дубно]], Рівненська обл.<ref>Рішення Дубенської міської ради № &nbsp;58 від 28 липня 1998 року</ref>
* Почесний громадянин [[Буський район|Буського району]] ([[2012]])
 
Рядок 87 ⟶ 89:
Маючи в розпорядженні вантажівки, Возницький зі співробітниками обстежував покинуті собори [[бароко]], занедбані [[каплиця|каплиці]], покинуті [[цвинтар]]і.
* В покинутому соборі міста [[Жовква]] (за правління комуністів називалося Нестеров) Возницький зняв з вікон полотна, які виявилися рештками оригіналів художника з [[Австрія|Австрії]] [[Мартин Альтомонте|Мартіно Альтомонте]] доби бароко. Альтомонте приїздив у [[Жовківський замок]], де працював на замовлення короля [[Ян III Собеський|Яна ІІІ Собеського]]. Зразки творів Альтомонте можна бачити в [[Олеський замок|Олеському]] і [[Золочівський замок|Золочівському замках]]. Серед врятованих Возницьким картин&nbsp;— оригінали Шимона Богушовича зі Львова, Андрія Стеха з міста [[Гданськ|Ґданська]], Альтомонте.
* В містечку [[Городенка]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франковської області]] Возницький разом зі співробітниками врятували рештки дерев'яного вівтаря роботи [[Пінзель|Пінзеля]]. Собор і вівтар були створені на замовлення мецената [[Микола Василь Потоцький|Миколи Василя Потоцького]] &nbsp;— одного з найбагатших серед меценатів тодішньої України.
* На покинутому цвинтарі було розкопане поховання з надгробком дітей Понінських роботи [[Бертель Торвальдсен|Бертеля Торвальдсена]]. Пошук і порятунок видатного твору мистецтва належить Возницькому. Про твір Торвальдсена забули навіть на батьківщині відомого скульптора.
За неповними підрахунками, Возницький і його співпрацівники врятували близько 36 000 творів мистецтва, серед яких [[гобелен]]и, [[меблі]], [[картина|картини]], [[вівтар]]і, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо. Рятівну діяльність Возницького нема з чим порівняти на теренах України кінця [[XX століття]].
Рядок 142 ⟶ 144:
* Ще за життя Бориса Возницького було створено кілька його портретів. Скульптурний образ (тонований гіпс) створила [[1982]] року [[Бриж Теодозія Марківна|Теодозія Бриж]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Моя Батьківщина&nbsp;— СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1983|том = |сторінки = 14|сторінок = |серія = ||тираж = }}</ref> [[2010]] року олійний портрет Возницького написав художник Іван Козак.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Весняний салон — 2010 |оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2012|том = |сторінки = 26 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Роком пізніше скульптор Ярослав Мотика відлив портрет у бронзі.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Весняний салон — 2011 |оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2012|том = |сторінки = 82 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* [[Винники]] (місто біля Львова) одні із перших увіковічили пам'ять про Б. Возницького, назвавши одну із вулиць міста його іменем (червень 2012&nbsp;р.). Також його ім'ям названо, до прикладу, одну з вулиць міста [[Здолбунів]]<ref>[http://www.zdolbyniv.rv.ua/index.php/ofitsiini-dokumenty/26-city-council-decision/4747-61-pro-pereimenuvannia-vulyts-mista-zdolbunova]</ref>.
* Згідно з наказом Міністерства культури України від [[12 квітня]] 2013 року<ref>Наказ Міністерства культури України №306№&nbsp;306 від 12 квітня 2013 року «Про присвоєння імені Б. &nbsp;Г. &nbsp;Возницького Львівській національній галереї мистецтв»</ref> Львівській національній галереї мистецтв присвоєно ім'я Бориса Возницького<ref>[http://portal.lviv.ua/news/2013/04/15/123000.html Львівській Національній галереї мистецтв присвоєно ім’яім'я Возницького] ''portal.lviv.ua'', 15 квітня 2013</ref>.
* Заснована українська недержавна премія для відзначення осіб, котрі зробили вагомий внесок у розвиток музейної справи в Україні&nbsp;— [[Премія імені Бориса Возницького|Премія імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи»]].
* 26 вересня 2013 року в [[Мистецький арсенал|«Мистецькому арсеналі»]] відбулося перше вручення [[Премія імені Бориса Возницького|Премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України»]]. Її лауреатом став [[Олесь Пошивайло]]&nbsp;— засновник та екс-директор [[Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному|Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному]]<ref>[http://1tv.com.ua/uk/news/2013/09/26/46198 Премію імені Бориса Возницького сьогодні вручили музею Опішнянської кераміки] ''[[Перший національний]]'', 26 вересня 2013</ref>.
Рядок 148 ⟶ 150:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==▼
* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]''. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів-Винники, 2012.&nbsp;— 88&nbsp;с.▼
* ''Пшеничний Микола''. Подзвін Золотої Підкови // Голос Просвіти.&nbsp;— К.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;16 (860) (21—27 квіт.).&nbsp;— С. 13. (Незабутні)
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Borys Voznytskyi}}▼
 
=== Інтерв'ю ===
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/07/080719_castles_interactive_is.shtml Аудіоінтерв'ю: Про замки України з академіком Б. Возницьким] [[Українська служба Бі-Бі-Сі]].&nbsp;— 2008.&nbsp;— 19 липня.
Рядок 165 ⟶ 173:
=== Репортажі ===
* [http://zaxid.net/story/voznytskij/index.html Спецпроект пам'яті Бориса Возницького] // [[Zaxid.net]].
* [http://lviv24.com/home/showSingleNews.do?borisa_voznitskogo_zgaduvatimut_yak_spravzhnogo_geroya&objectId=75921 Бориса Возницького згадуватимуть як справжнього героя] [[24 (телеканал)| // lviv24]]. &nbsp;— 2012. &nbsp;— 23 травня.
* [http://www.unian.ua/news/505409-tomenko-kolektsiya-zibrana-voznitskim-perevischue-zapasi-zolotovalyutnogo-fondu.html Томенко: Колекція, зібрана Возницьким, перевищує запаси золотовалютного фонду] // [[УНІАН]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— 24 травня.
* [http://olabilo4ka.wordpress.com/2014/05/22/borus-voznitsky/ Борис Возницький. Герой України. Мої спогади.] // Ola Blog.
 
▲== Джерела ==
▲{{Commonscat|Borys Voznytskyi}}
▲* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]''. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів-Винники, 2012.&nbsp;— 88&nbsp;с.
 
{{ВП-портали|Біографії|Мистецтво|Галичина|Львів|Україна|Культура}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Возницький_Борис_Григорович