Демократія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olexiyy (обговорення | внесок) |
Olexiyy (обговорення | внесок) |
||
Рядок 138:
== Критика демократії ==
{{main|Критика демократії}}
<blockquote>"Ніхто не робить вигляд, що демократія є досконалою або в усьому правильною. Насправді, як це було сказано, демократія є найгіршою формою правління, за винятком всіх тих інших форм, які були випробувані у той чи інший час; але в нашій країні є поширене переконання, що правити повинен народ, правити безперервно, і що громадська думка, виражена усіма конституційними засобами, повинна формувати, спрямовувати і контролювати дії міністрів, які є його слугами, а не володарями". ''У. Черчиль. З промови у Палаті Громад 11 листопада 1947 року'' <ref>http://hansard.millbanksystems.com/commons/1947/nov/11/parliament-bill#column_207</ref></blockquote>
Деякі науковці, яких зазвичай називають «ревізіоністами», вважають що авторитаризм є невід'ємною ознакою демократії. Зокрема такі як [[Кошен Огюстен|Огюстен Кошен]] (1876–1916), [[Франсуа Фюре]] (1927–1997), [[Шафаревич Ігор Ростиславович|Ігор Шафаревич]] (нар. 1923). Визначаючи демократію як латентну владу меншості над більшістю, котра утримує свою владу штучним формуванням громадської думки (зазвичай шляхом маніпуляцій) А коли довіра до правлячої меншини зникає у більшості громадян, то така меншина є схильною і до терору аби зберегти своє панування.<ref>[[Monde et Vie]], septembre 1966</ref><ref>[http://www.catholica.presse.fr/dossiers.php?NbPg=2&NbExt=1 Revue Catholica — Dossiers spéciaux]</ref><ref>И. Р. Шафаревич. Сочинения в трёх томах. Т. 2. — М.:Феникс, 1994. — С. 145.</ref>.
| |||