Відкрити головне меню

Зміни

128 байтів додано, 3 роки тому
 
== Історія ==
{{доробити|квітень 2016}}
 
На території Почаєва знайдено крем'яні знаряддя праці доби [[неоліт]]у.
 
[[1442]] року [[ВКЛ|великий князь литовський]] Казимир IV Яґеллончик надав маєток Почаїв кременецькому [[війт]]ові, [[1451]]-го передав слузі [[Васько Стрілець|Васькові Стрільцю]]; згодом Почаїв належав панам [[Бережецькі|Бережецьким]], на початку 16 ст. — заможному українському шляхетному роду [[ГостськіГойські|ГостськихГойських]] ([[Гойські|Гойських]]Гостських).
 
[[1597]] року вдова [[луцьк]]ого земського судді B.Bасиля Гойського [[Ганна Гойська|Ганна з Козинських Гойська]] заснувала у маєтку православний чоловічний Успенський монастир і виділила йому 10 волокволоків землі (бл. 200 га) та 6 сімей підданих, які по сусідству зі селом Почаїв (нині с. [[Старий Почаїв]]) започаткували нове поселення. Це монастирське село, відоме згодом під назвами '''Монастирська Юридика, Фундушова Юридика, Почаївська Юридика, Юридика''', становить найдавнавнішу складову нинішнього міста Почаїв.
 
[[Файл:Pocaiv.png|left|thumb|150px|Герб міста Почаїв за часів Речі Посполитої]]
[[1602]] року маєток Почаїв передали від Гойських [[поляки|польському]] шляхетському роду [[Фірлеї]]в, [[1662]] — [[Тарновські (польський рід)|Тарновським]]. У 2-й половині XVII століття Тарновські осадили під монастирем с. Новий Почаїв, в 2-й половині XVIII ст. — с. [[Березина (Кременецький район)|Березина]].
 
Близько [[1730]] року при монастирі засновано [[Почаївська друкарня|Почаївську друкарню]]. [[1778]] року [[граф]] Ян Амор Тарновський виклопотав у короля Станіслава Августа Понятовського привілей на осадження в маєтку Почаїв [[містечко|містечка]], яке отримало назву Новий Почаїв.
 
[[1778]] року [[граф]] Ян-Амор Тарновський виклопотав у короля Станіслава Августа Понятовського привілей на осадження в маєтку Почаїв [[містечко|містечка]], яке отримало назву Новий Почаїв.
 
За [[Третій поділ Речі Посполитої|3-м поділом Речі Посполитої]] ([[1795]]) територія Почаєва відійшла до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Спочатку Новий Почаїв належав до [[Дубенський повіт|Дубенського повіту]], під час наступного адміністративно-територіального розмежування — [[Кременецький повіт|Кременецького повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]].
У 1-й половині 19 ст. графи [[Ржищевські]] осадили по сусідству з Новим Почаєвом село [[Новий Тараж]], або [[Рідкодуби]] (нині належить до Почаєва). У результаті селянської реформи [[1861]] містечко Новий Почаїв стало центром [[Почаївська волость|Почаївської волості]]. Наприкінці 19 ст. до цієї адміністративно-територіальної одиниці належало 22 населені пункти, об'єднані в 15 сільских громад. Переважна більшість населення містечка Новий Почаїв та сіл Юридика, Березина і Новий Тараж займалася сільським господарством, частина — торгівлею, дехто працював у майстернях Почаївської лаври. Із навчальних закладів на початку 20 ст. в Новому Почаєві — двокласова церковнопарафіяльна школа та школа грамоти.
 
[[24 серпня]] [[1915]] Новий Почаїв, який після початку [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська, влітку [[1916]] — російська армія під час т. зв. [[Брусиловський прорив|Брусиловського прориву]]. В лютому [[1918]] Новий Почаїв зайняли німецькі війська, у червні [[1919]] — більшовики, у серпні — [[1919]] — поляки, яких [[26 липня]] [[1920]] знову витіснили більшовики, [[8 вересня]] [[1920]] — польські війська.
 
На початку [[1930-ті|1930-х]] містечко Новий Почаїв поділений на 2 населених пункти — містечко Почаїв, де майже 2/3 населення — [[євреї]], і с. Новий Почаїв. Основне заняття — землеробство. [[1920]]–[[1939]] містечко — центр [[Почаївська гміна|Почаївської ґміни]] Кременецького повіту, утворена в межах дореволюційної волості.
144 662

редагування