Вікіпедія

Любор Нідерле: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м додана Категорія:Уродженці Чехії з допомогою HotCat
доповнення
Рядок 36:
* У 1887 р. закінчив навчання на [[Філософія|філософському]] [[факультет]]і [[Празький університет|Празького університету]]. Вивчав [[античність|античну]] й первісну [[Археологія|археологію]] та [[Історія|історію]] [[слов'яни|слов'янських народів]].
* У 1889 р. був слухачем [[Лекція|лекцій]] з [[Антропологія|антропології]] та [[Археологія|археології]] в [[Мюнхен]]і,
* в 1889–18901889—1890 роках працював у лабораторіях [[Антропологічна школа|антропологічної школи]] в [[Париж]]і,
* в 1893 р. вивчав [[Археологія|археологічні]] [[Колекція|колекції]] в [[Варшава|Варшаві]], [[Київ|Києві]], [[Твер]]і. У 1893 р. вийшла його книга «Людство в доісторичні часи», де викладена археологія [[Європа|Європи]] від [[палеоліт]]у до епохи [[середньовіччя]] включно.
* У 1907–19081907—1908 роках обіймав посаду декана філософського факультету [[університет]]у.
* У 1919–19241919—1924 роках заснував Археологічний інститут у Празі, перший директор цього інституту.
* З 1928 р. став першим керівником [[Слов'янський інститут|Слов'янського інституту]] в [[Прага|Празі]].
* У 1927–19281927—1928 роках — ректор [[Карлів університет|Карлового університету]].
* У 1898–19291898—1929 роках працював [[професор]]ом доісторичної археології та [[Етнографія|етнографії]] [[Карлів університет|Празького університету]].
 
Займався первісної і античної, а потім слов'янської археологією.
В 1902–19341902—1934 роках опублікував головну працю: «Слов'янські старожитності», масштабний звід відомої про слов'ян інформації. У ній на основі [[Історія|історичних]], [[Археологія|археологічних]], [[Етнографія|етнографічних]] та [[лінгвістика|лінгвістичних]] джерел доводиться [[автохтони|автохтонне]] (місцеве) походження [[слов'яни|слов'ян]] і висвітлюється їхня історія та висока на той час [[культура]] за [[первіснообщинний лад|первіснообщинного ладу]] і раннього [[середньовіччя]]. ''Нідерле'' рішуче виступав проти спроб деяких учених принизити культуру слов'ян. Його учнями з [[українці]]в були [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярослав Пастернак]], [[Борковський Іван|Іван Борковський]], [[Роман Якимович]] та інші<ref name="ЕУ"/>.
 
Вважав неправильним щось судити про [[етногенез слов'ян]], оскільки про найдавніших слов'ян достеменно відомо мало, що науковому визначенню піддаються лише середньовічні матеріали. У 1931&nbsp;р. вийшла його праця «Керівництво зі слов'янської археології», в якій він підвів підсумки своїх археологічних досліджень.
 
Помер у Клатові, похований на [[Ольшанський цвинтар|Ольшанському цвинтарі]].
 
== Праці ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Любор_Нідерле