|
=== Загальний читальний зал ===
[[Файл: VU bibliotekos bendroji skaitykla.jpg | Загальний читальний зал | thumb]]
Над залом СмуглевичСмуглевича на другому етажі розташований однаковий з ним поза розміром загальний читальний зал. У ньому за часів академії та університету Товариства Ісуса і Головної школи знаходилася бібліотека. В [[1819 рік]] уроці бібліотека була переміщена в нинішню Аулу, а зал був відведений під кабінет мінералогії. В [[1855]] — -[[1865 рік|1865]] ахроках зал належав виленскомувіленскому Музею старожитностей. З [[1919 рік|1919]] ароку приміщення знову стало читальним залом [[Університет Стефана Баторія | Університету Стефана Баторія]].
Циліндричні склепіння з люнетами відносяться до початку [[XVII століття]] а; вони становлять архітектурну цінність залу. За документами відомо, що зал ще в [[XVIII століття|XVIII столітті]] е був прикрашений ліпниною і поліхромним розписом, втраченими при ремонтах і реконструкціях. Портрет [[Даукантас, Сімонас Даукантас| СімонасомСімонаса Даукантаса]] на задній стіні залу — копія портрета, що зберігається в [[Художній музей Литви | Художньому музеї Литви]] портрета, написаного [[Зенкевич, Ян | Яном Зенкевичем]] в [[1850 рік|1850]] у році.
=== Професорський читальний зал ===
[[Файл: Vilnius University Library ceiling.jpg | left | 140px | Плафон професорського залу | thumb]]
Професорський читальний зал розташовується на третьому поверсі над залом СмуглевичСмуглевича і загальним читальним залом. Поверх був надбудований в середині [[XVII століття]] а. В [[1806 рік|1806]] уроці його реконструював і пристосував під бібліотеку архітектор [[Шульц, Міхал | Міхал Шульц]].
[[Файл: VU bibliotekos profesorių skaitykla.jpg | Професорський читальний зал | thumb]]
Пізніше архітектор [[Подчашінскій, Кароль | Кароль ПодчашінскійПодчашинський]] створив дерев'яний [[Плафон (архітектура) | плафон]] з глибокими [[Кесон (архітектура) | кесонами]] і орнаментом з [[Акант (орнамент) | листя аканта]] і [[Розетка (орнамент) | розеток]]. Чіткий ритм рівних ліній, що перетинаються під прямим кутом, разом із суворим і величним стилістичним рішенням плафона відповідає вимогам архітектури [[класицизм|класицизму]] а.
При реставрації залу в [[1919 рік|1919]] уроці під шаром штукатурки виявили фриз, прикрашений рослинним орнаментом. Його відновив професор Університету Стефана Баторія [[Рущіц, Фердинанд | Фердинанд РущіцРущиц]]. Початковий [[сірий колір]] стін, замінений РущіцемРущицем на [[Червоний колір | червоний]], був повернений в [[1970 рік|1970]] уроці.
=== Зал Йоахіма Лелевеля ===
| 