Відмінності між версіями «Жорж де Латур»

212 байтів вилучено ,  4 роки тому
м
виправлено помилки цитувань
(правопис)
м (виправлено помилки цитувань)
== Біографія ==
Жорж де Латур народився [[13 березня]] [[1593]] року в багатодітній родині простого булочника в
[[Лотарингія|Лотарингії]], в містечку [[Вік-сюр-Сей]] поблизу [[Нансі]]. Дитинство його пройшло в ремісничому середовищі. У [[1620]] році (деякі джерела вказують на [[1621]] рік<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К.&nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера.&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>) одружився з Діаною ле Нерф, яка походила зі шляхетної родини. Після [[весілля]] художник за рішенням герцога Лотаринзького переїхав до [[Люневіль|Люневіля]], де при герцогському дворі здавна працювали майстри з різних країн. Архівні матеріали розповідають про активну комерційну діяльність Латура. Латур також став свідком жорстоких і трагічних подій у [[Лотарингія|Лотарингії]], яка перетворилася на арену запеклих боїв під час [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]]. У [[1636]] році Люневіль був знищений пожедеюпожежею. Ймовірно, що згоріло також багато творів митця, сторенихстворених до пожежі. Потім він разом з сім'єю переїхав до [[Нансі]]. А в [[1639]] році, судячи з історичних документів, відвідав [[Париж]], де отримав офіційний титул «ординарного живописця короля». Існує [[легенда]], яка розповідає, що одного дня Жорж де Латур підніс [[Людовик XIII (король Франції)|Людовику XIII]] свою картину «Святий Себастьєн». І королю настільки сподобалось це полотно, що він наказав прибрати зі своїх покоїв всі інші полотна<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. В [[1644]] році Жорж де Латур був призначений офіційним [[художник]]ом Люневіля, а в [[1646]] році&nbsp;— головним живописцем короля<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К.&nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера.&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жорж де Латур помер [[30 січня]] [[1652]] року в [[Люневіль|Люневілі]]. І після смерті його творчість була надовго забутою, аж до XX століття. В [[1934]]–[[1935]] роках відбулася виставка в [[Париж]]і «Живописці реальності у Франції XVII століття», на якій було представлено дванадцять картин Латура. Так європейська громадськість наново познайомилася з творчістю майстра. Виставка активізувала науковий і дослідницький інтерес до художника. Однак і сьогодні залишається багато питань навколо хронології творів Латура. Також не завжди до кінця зрозумілі й біографічні відомості про нього<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>.
[[Лотарингія|Лотарингії]], в містечку [[Вік-сюр-Сей]] поблизу [[Нансі]]. Дитинство його пройшло в ремісничому середовищі. У [[1620]] році (деякі джерела вказують на [[1621]] рік<ref
name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К.&nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера.&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>) одружився з Діаною ле Нерф, яка походила зі шляхетної родини. Після [[весілля]] художник за рішенням герцога Лотаринзького переїхав до [[Люневіль|Люневіля]], де при герцогському дворі
здавна працювали майстри з різних країн. Архівні матеріали розповідають про активну комерційну
діяльність Латура. Латур також став свідком жорстоких і трагічних подій у [[Лотарингія|Лотарингії]], яка перетворилася на арену запеклих боїв під час [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]]. У [[1636]] році Люневіль був знищений пожедею. Ймовірно, що згоріло також багато творів митця, сторених до пожежі. Потім він разом з сім'єю переїхав до [[Нансі]]. А в [[1639]] році, судячи з історичних документів, відвідав [[Париж]], де отримав офіційний титул «ординарного живописця короля». Існує [[легенда]], яка розповідає, що одного дня Жорж де Латур підніс [[Людовик XIII (король Франції)|Людовику XIII]] свою картину «Святий Себастьєн». І королю настільки сподобалось це полотно, що він наказав прибрати зі своїх покоїв всі інші полотна<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. В [[1644]] році Жорж де Латур був призначений офіційним [[художник]]ом Люневіля, а в [[1646]] році&nbsp;— головним живописцем короля<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К.&nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера.&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жорж де Латур помер [[30 січня]] [[1652]] року в [[Люневіль|Люневілі]]. І після смерті його творчість була надовго
забутою, аж до XX століття. В [[1934]]–[[1935]] роках відбулася виставка в [[Париж]]і «Живописці
реальності у Франції XVII століття», на якій було представлено дванадцять картин Латура. Так європейська громадскість наново познайомилася з творчістю майстра. Виставка активізувала науковий і дослідницький інтерес до художника. Однак і сьогодні залишається багато питань навколо хронології творів Латура. Також не завжди до кінця зрозумілі й біографічні відомості про нього<ref
name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Творчість ==
Саме місто [[Нансі]], поблизу якого жив і працював [[живописець]] Жорж де Латур, на початку XVII
століття було основним центром розвитку [[живопис]]у у [[Франція|Франції]]. У творчості [[художник]]а можна виділити два важливі напрямки: [[Побутовий жанр|жанрові сцени]] і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості за композиціями, часом суворі, як і тогочасна рельністьреальність. Декотрі риси [[Середньовіччя]], притаманні місцевості і культурі [[Лотарингія|Лотарингії]] тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.
 
=== Жанрові сцени ===
Жанрові сцени Латура&nbsp;— мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою мандрівих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника [[Мікеланджело да Караваджо]], а пізніше знайшов відгук у більшості митців Західної [[Європа|Європі]]<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жанрові сцени ''(«Шулер» (близько 1635 року), «Ловля бліх» (1620-ті роки))'' вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також неодноразово зображував у своїх картинах селян, [[ремісник]]ів, [[жебрак]]ів. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, [[художник]] висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або [[смолоскип]]а, яке розсіює густий морок<ref name="dic.academic.ruru1">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту [[силует]]ів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від жорстокої реальності, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнені у внутрішньому світі потаємних переживань.
 
==== Картярський шахрай з бубновим тузом ====
 
=== Релігійні сюжети ===
Картини релігійної тематики відносять до зрілого періоду творчості Латура. Його картини на релігійні теми дуже різні за змістом. Майстер звертався як до текстів [[Старий Заповіт|Старого]] і [[Новий Заповіт|Нового Заповітів]], так і до [[апокриф]]ів. В апокрифічній літературі художника цікавили насамперед епізоди дитинства [[Богоматір|Богоматері]] і [[Ісус Христос|Христа]]. Такі картини на перший погляд прості і невигадливі: хлопчик-Христос тримає свічку над Йосипом, що схилився до роботи ''(«Святий Йосип-тесля»)''; юна Марія стоїть зі свічкою перед Своєю матір'ю Ганною, яка читає їй книгу ''(«Виховання Богоматері»)''<ref name="artfrance.ru">[http://www.artfrance.ru/art/l/laturg/main.htm Ла Тур, Жорж де&nbsp;— artfrance.ru] {{ref-ru}}</ref>. Релігійні композиції Латура відмічені узагальненістю форм, шляхетною стриманістю емоцій і проникливим настроєм ''(«Новонароджений», близько 1630 року)''<ref name="dic.academic.ruru1">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Геометричний початок, тяжіння до округлої довгастої форми чітко виявляються у найскладніших картинах Латура&nbsp;— «Скорботна свята Магдалина» і особливо «Святий Йосип-тесля». У цьому ряду до більш ранньої творчості, мабуть можна віднести «Поклоніння пастухів» (з усіх луврських робіт вона найближча до найзнаменитішої і найкрасивішої картини Латура «Новонароджений», що знаходиться в художньому музеї міста Ренн).<ref name="smallbay.ru">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges.html Латур Жорж&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
==== Новонароджений ====