Бариш (село): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 52:
У [[1559]] році польський король [[Сигізмунд ІІ Август|Сиґізмунд ІІ Авґуст]] надав власнику поселення — [[Кам'янець-Подільський|кам'янецькому]] [[каштелян]]у [[Язловецький-Монастирський Микола|Миколаю з Бучача Язловецькому]] привілей на перетворення Бариша в місто з [[Магдебурзьке право|маґдебурзьким правом]].<ref name="Q3">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 13.</ref> За наявними даними, кам'янецький каштелян<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html Родовід Язловецьких] (пол.)</ref> Миколай Язловецький-Монастирський помер в [[1555]], тому, дуже ймовірно, привілей був наданий вже після його смерті. Містечко мало право на ярмарок (в п'ятницю після свята Nawiedzenia Діви Марії); діяли кілька солодовень, млини. Біля [[1630]] р. дідичами стали Потоцькі, зокрема, в [[1652]] — [[Ян (Януш) Потоцький]], в [[1687]] — його син [[Стефан Потоцький (воєвода белзький)|Стефан Александр Потоцький]], внук [[Микола Василій Потоцький|Микола Василь Потоцький]].<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 14.</ref>
Польський досдідник Рафал Квіріні-Поплавський припускає, що римо-католицька парафія в Бариші постала одночасно з набуттям маґдебурґії. Пізніше костел перейшов до рук протестантів (ймовірно, кальвіністів, яким був дідич [[Єжи Язловецький]] — син Миколая Язловецького-Монастирського), бо реляція (доповідна записка) архиєпископа Яна Димитра Соліковського за [[1600]] р. вказує, що костел перейшов до католиків від протестантів. Новий дідич [[
У результаті нападів турків і татар (зокрема, в [[1621]]) містечко занепало. Його відродження розпочалося після [[1687]] року за сприяння С. А. Потоцького.
|