Вікіпедія

Бариш (село): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мапа Боплана
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 38:
 
== Походження назви ==
На думку дослідників, село Бариш свою назву дістало не від слова [[:wikt:бариш|бариш]]&nbsp;— ''«прибуток»'', а від слова ''«бар»'''&nbsp;— ''«мокре місце між горами», «глибокий, стрімкий яр»'' (у праслов'янську епоху&nbsp;— ''«калюжа»''). Походження і первинне значення слова остаточно не з'ясовані. У більшості слов'янських мов слово бар означає «калюжа»<ref>''Коваль А.&nbsp;П.&nbsp;'' Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України: Науково-поп. видання.&nbsp;— К. : Либідь, 2001.&nbsp;— 304 с.</ref>.
 
== Історія ==
Рядок 46:
Польський дослідник [[Владислав Семкович]] припускав, що за часів короля [[Владислав II Ягайло|Владислава II Яґайла]] належало [[Бучацькі|Бучацьким-Абданкам]], які підписувались також з Язловця та Монастириськ&nbsp;— тобто Язловецьким,<ref name="Q3">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13.</ref> [[Монастирські|Монастирським]].
 
В «Актах ґродських і земських» (Том 12, записи від [[21 грудня]] [[1439]]&nbsp;р.) згадуються ''Гриць і Зан з Бориша'' (Hricz et Zan de Borischa) у справі №711 і ''Станіслав з Бариша'' (Stanislao de Barischa) у справі №731)<ref>[http://polona.pl/item/665606/47/ Akta grodzkie i ziemskie,. — T. 12,. s— S. 75,. — №731]</ref>.
 
Поселення над річкою Бариш (Баріс) відоме з [[1454]] року (писемна згадка, власник&nbsp;— [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодор з Бучача Язловецький]]).<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> В [[1465]]&nbsp;р. власниками були сини Теодора з Бучача Язловецького [[Міхал Язловецький|Міхал]] та [[Монастирський Іван|Ян]], в [[1490]]&nbsp;р. власником ''Верхнього Бариша'' був Ян Монастирський<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> (за іншою версією, в [[1469]] року належало [[Бучацькі|Бучацьким]] гербу [[Абданк]], з [[1558]]&nbsp;р. [[Язловецькі|Язловецьким]]).
Рядок 59:
[[Файл:Mig500 14-10.jpg|міні|праворуч|200пкс|Бариш на мапі фон Міґа, XVIII ст.]]
[[Файл:CarteNouvelledesRoyaumesdeGalizieetLodomerie large.jpg|міні|праворуч|210пкс|Бариш на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках]]
Місто мало статус «[[домінія Бариш|домінії Бариш]]» у Станіславівській[[Станіславський округ|Станіславівському окрузі]] і в зв'язку з цим отримало в середині [[19 століття|XIX]] ст. печатку з гербом: у полі щита&nbsp;— серп. Нові дідичі&nbsp;— шляхтичі Шавловські&nbsp;— привезли із західної Польщі багато поселенців.
 
1786&nbsp;р. з ліцитації маєток у містечку придбала вдова [[Станіслав Коссаковський|Станіслава Коссаковського]] [[Катажина Коссаковська|Катажина]] з Потоцьких за 176 тисяч золотом.<ref>''B. Krakowski.'' Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722–1803) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969.&nbsp;— Tom ХIV/2, zeszyt 61.&nbsp;— 161–320 s.&nbsp;— S. 257. {{ref-pl}}</ref>
 
[[1800]]&nbsp;р.&nbsp;— початок будівництва костелу (існує сьогодні, фундатор&nbsp;— дідич [[Каєтан Потоцький]].<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 16.</ref>).
Рядок 122:
 
==== Парохи ====
* О. Іван Зафійовський (†1898<ref name="ЛК1">[http://www.lida.kupchyk.lviv.ua/index.php?no=603 Сайт Лідії Купчик. о. Теодор Цегельський]</ref>)&nbsp;— священик [[УГКЦ]], [[швагро]] о. [[Цегельський Теодор|Цегельського Теодора]],<ref name="ЛК1">[http://www.lida.kupchyk.lviv.ua/index.php?no=603 Сайт Лідії Купчик. о. Теодор Цегельський]</ref> [[тесть]] [[Сіяк Остап Михайлович|Сіяка Остапа]].<ref>''Шаблій О.'' Володимир Кубійович: енциклопедія життя і творення.&nbsp;— Париж-Львів&nbsp;: Фенікс, 1996.&nbsp;— 704 с., іл.&nbsp;— ISBN 5-87332-047-0.</ref>
* протоієрей о. Петро Висоцький(+{{†}} 2005&nbsp;р.)&nbsp;— священик УАПЦ, протягом 40 років був настоятелем храму Святого Вознесіння.
 
== Примітки ==
Рядок 131:
* {{ББ}};
* ''Я. Труш, В. Уніят.'' Бариш // {{ТЕС|1|85}};
* ''Rafał Quirini-Popławski.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I.— tom&nbsp;18.— 368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S.&nbsp;13-26.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бариш_(село)