Костянтин IV: відмінності між версіями

'''КостянтинКостянти́н IV''' ({{lang-la|Flavius Constantinus}}, {{lang-el|Κωνσταντίνος Δ′}}, * бл. [[650]] — † [[685]]) — [[Візантійські імператори|імператор Візантії]] з 668 по 685 роки. Йому часто приписують ім'я Погонатос ({{lang-el|Πωγωνάτος}}) — «бородатий» насправді відноситься до його батька [[Констант II|Константа II]].

Костянтин IV був старшим сином [[Констант II|Константа II]]. Він залишаєтьсязалишився у Константинополі після від'їзду батька до Італії, та перенесення його резиденції в [[Сіракузи]], незважаючи на всі прохання батька. Констант II був убитий у Сіракузах у 668 році.

По тому Костянтин IV проголошенийпроголосили імператором. Жителі Сіракуз проте обрали імператором вірменина [[Мецетій|Мецетія]], який закликав сарацинів[[сарацин]]ів на допомогу. Але Костянтин швидко придушив заколот і покарав його ватажків, вирушивши на чолі флоту до [[Сицилія|Сицилії]]. Потім проти Костянтина виступили його брати Тиверій та Іраклій, які також мали [[Авґуст (титул)|титули Авґуста]]. Спираючись на азіатські легіони, вони зажадали розділити з ниминим владу, посилаючись на приклад Святої Трійці. Але Костянтин наказав стратити представників легіонів, що принесли йому цю вимогу. Цим він настрашив заколотників та привів їх до покори. Братів же ж простив і звільнив від покарання. Коли вони у 682 році спробували ще раз провести замах на нього, він наказав відрізати їм носи (фізична потворність позбавляла право на престол) і позбавив їх титултитулу Августа.

На його рахунку багаторічна війна з [[Халіфат|Арабським халіфатом]]. У 678 році араби обложили [[Константинополь]] і столицю врятував тільки [[грецький вогонь]], яким було знищено флот арабів. Костянтин уклав мир з халіфом[[халіф]]ом Муавією. Межі імперії залишилися незмінними. У 679 році Костянтин IV не зміг запобігти просуванню болгар під проводом хана [[Аспарух]]а в [[Мезія|Мезію]], тому мусівмусив признати болгарське царство. У 680–681 роках воював знову з болгарами, які пройшли до [[Македонія (історична область)|Македонії]] під керівництвом хана Кувера, перейшовши Дунай після розпаду [[Велика Булгарія|Великої Булгарії]]. Зазнав невдачі іта визнав створення нового [[Болгарія|Болгарської держави]], яке зайняло і деяку частину фракійських земель імперії.

У церковних справах примиряєтьсяпримирився з папою римським та скликаєскликав 6-й Вселенський собор ([[Третій Константинопольський собор|III Константинопольський]]) у 680–681, що підтвердив засудження [[Монофеліти|монофелітів]], прийняте на [[Халкідонський собор|Халкідонському соборі]] (після арабського нашестя більшість монофелітів залишилося на окупованих арабами землях).

Імператор помер молодим від [[Дизентерія|дизентерії]], вікому віці 33 рокироків, встигнувши оголосившиоголосити свого сина [[Юстиніан II|Юстиніана II]] співправителем та спадкоємцем.

*R. Scott Moore: [http://www.roman-emperors.org/Constiv.htm Біографія Костянтина IV у De Imperatoribus Romanis]{{ref-en}}