Росохуватець (Купчинецька сільська громада): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 77:
1848-1851 роки ознаменувався низкою буржуазно-демократичних революцій у всій Європі. Події надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Відтак 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким [[Селянська реформа 1848|скасування панщини]] на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах австрійської імперії. На честь цієї події вдячні селяни Ішкова і Росоховатця 1911 року встановили пам'ятний хрест.
[[Файл:Ros 1910r.jpg|міні|центр|с. Росоховатець на карті 1910 р.]]▼
На початку 20 століття село зробило перші кроки на шляху до громадського і національного відродження. 1908 року було засновано читальню [[Просвіта|«Просвіти»]], до якої 1914 року належало 27 осіб, а бібліотека нараховувала на той час 98 книг. Разом з товариством [[Січ (товариство)|«Січ»]], яке було засноване 1910 року «Просвіта» стала живчиком громадського і національного життя.
З початком [[Перша Світова Війна|Першої Світової Війни]], в результаті [[Галицька битва|Галицької битви]], з серпня 1914 по серпень 1915 року, село було окуповане російськими військами. У весняному наступі 1915 року австрійсько-німецьких армій взяв участь [[Українські січові стрільці|легіон УСС]]. Під кінець червня вони дійшли до Золотої Липи. Після переможного бою під Заваловим,- рушили стрільці на схід, зокрема, 2й курінь УСС вів наступ через Підгайці, Маловоди на Росоховатець і 7 вересня без бою зайняв село. разом з УСС в селі перебував Петро Франко - командир сотні, син І.Франка.
▲[[Файл:Ros 1910r.jpg|міні|центр|с. Росоховатець на карті 1910 р.]]
[[Файл:Dzot ros.JPG|міні|центр|Оборонне укріплення часів І Світової Війни неподалік с. Росоховатець]]
|