Відмінності між версіями «Соловйов Сергій Михайлович»

шаблон, оформлення
(шаблон)
(шаблон, оформлення)
{{othernames|Соловйов}}
{{Науковець
[[Файл:Solovjev S. M..jpg|thumb|Сергій Соловйов]]
| ім'я = Сергій Михайлович Соловйов
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[СРСР]] присвячена С. М. Соловйову, [[1991]] (Каталог ЦФА 6379, Скотт 6054)]]
| ім'я_мовою_оригіналу =
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' (5(17) травня [[1820]], [[Москва]] — 4(16) жовтня [[1879]]), російський історик, від [[1847]] професор Московського університету, від [[1872]] академік [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]].
| зображення = Solovjev S. M..jpg
| зображення_розмір = 200px
| зображення_підпис = Сергій Соловйов
| дата народження = 17.05.1820
| місце народження = [[Москва]]
| дата смерті = 16.10.1879
| місце смерті = [[Москва]]
| резиденція =
| громадянство =
| національність =
| галузь =
| заклад =
| Alma Mater = [[Московський університет]]
| посада = <!--інша суспільно значуща посада-->
| відомий завдяки =
| звання = [[професор]]
| ступінь = [[доктор наук]]
| керівник =
| учні =
| батько =
| мати =
| дружина =
| діти =
| нагороди =
| автограф =
| примітки =
}}
 
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' (5(17) травня [[1820]], [[Москва]]&nbsp;— 4(16) жовтня [[1879]]), російський [[історик]], від [[1847]] [[професор]] [[Московський університет|Московського університету]], від [[1872]] [[академік]] [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]].
 
Батько російського [[філософ]]а [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]]
 
== Життєпис ==
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[СРСР]] присвячена С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйову, [[1991]] (Каталог ЦФА 6379, Скотт 6054)]]
Народився у Москві в сім'ї священика[[священик]]а. У 1833-38 навчався у [[Гімназія|гімназії]]. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського ф-ту [[Московський університет|Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей [[Строганов Олександр Григорович|О. Строганова]]. Відвідував лекції [[Франсуа Гізо]], [[Жуль Мішле|Жуля Мішле]] у [[Париж]]і, [[Карл Ріттер|Карла Ріттера]], [[Леопольд фон Ранке|Леопольда фон Ранке]] у [[Берлін]]і, познайомився з відомими славістами [[Вацлав Ганка|Вацлавом Ганкою]], [[Франтішек Палацький|Франтішеком Палацьким]], [[Павел Йозеф Шафарик|Павелом Шафариком]]. У 1845 захистив магістерську, а в 1847&nbsp;— [[доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. З 1847&nbsp;— професор Московського університету. У 1864-70&nbsp;— декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77&nbsp;— ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором [[Оружейна палата|Оружейної палати]]. У студентські роки Соловйов симпатизував російським [[слов'янофіл]]ам, згодом поділяв погляди [[Західники|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
 
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851&nbsp;— 79; нове видання в 15 тт., 1959&nbsp;— 66) і низки монографічних праць.
 
== Ставлення до України ==
 
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848&nbsp;— 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» ([[1859]]). Чимало документального матеріалу до історії України 17&nbsp;— [[18 століття|18 ст.]] подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
 
== Родина ==
 
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|А.&nbsp;О.&nbsp;Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.