Подвійний бета-розпад: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додав посилку на роботу M. Goeppert-Mayer про подвійний бета-розпад |
м додав посилку на роботу про 128Te |
||
Рядок 18:
Вперше подвійний бета-розпад було розглянуто [[Марія Гепперт-Маєр|Марією Гепперт-Маєр]] 1935 року. Вона розробила теорію процесу на основі робіт [[Енріко Фермі]], в яких було сформульовано закономірності взаємодії нуклонів. Марія Гепперт-Маєр оцінила [[ймовірність]] процесу для ядер з найбільшими енергіями 2β-переходу і дійшла висновку, що періоди напіврозпаду ядер відносно подвійного бета-розпаду значно перевищують [[Геохронологічна шкала|геологічний вік Землі]] <ref>{{Cite news|url=http://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRev.48.512|title=Double Beta-Disintegration|last=Goeppert-Mayer|first=M.|date=1935-09-15|pages=512–516|work=Physical Review|volume=48|doi=10.1103/PhysRev.48.512|issue=6|accessdate=2016-04-06}}</ref>.
Подвійний бета-розпад — найрідкісніший з усіх процесів радіоактивного розпаду. Всі 11 нуклідів, для яких цей процес достеменно спостерігався, мають [[період напіврозпаду]] більш ніж 10<sup>19</sup> років, а один з них ([[Телур|<sup>128</sup>Te]]) розпадається наполовину за 2×10<sup>24</sup> років, що на сьогодні є абсолютним рекордом серед усіх радіоактивних ізотопів<ref>{{
Розпад може відбуватися не тільки у основний стан дочірнього ядра, але й у збуджені стани (такий процес спостерігається в ядрах [[Молібден|<sup>100</sup>Mo]] і [[Неодим|<sup>150</sup>Nd]]). У цьому випадку випромінюється також один або декілька [[гамма-квант|гамма-квантів]] і/або [[внутрішня конверсія|конверсійних електронів]].
| |||