Подвійний бета-розпад: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
F-danevich (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
F-danevich (обговорення | внесок)
м додав посилку на роботу M. Goeppert-Mayer про подвійний бета-розпад
Рядок 16:
: <math>(A,Z) \rightarrow (A,Z-2) + 2e^+ + 2 \nu_e.\,\!</math>
 
Вперше подвійний бета-розпад було розглянуто [[Марія Гепперт-Маєр|Марією Гепперт-Маєр]] 1935 року. Вона розробила теорію процесу на основі робіт [[Енріко Фермі]], в яких було сформульовано закономірності взаємодії нуклонів. Марія Гепперт-Маєр оцінила [[ймовірність]] процесу для ядер з найбільшими енергіями 2β-переходу і дійшла висновку, що періоди напіврозпаду ядер відносно подвійного бета-розпаду значно перевищують [[Геохронологічна шкала|геологічний вік Землі]] <ref>{{Джерело?Cite news|url=http://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRev.48.512|title=Double Beta-Disintegration|last=Goeppert-Mayer|first=M.|date=1935-09-15|pages=512–516|work=Physical Review|volume=48|doi=10.1103/PhysRev.48.512|issue=6|accessdate=2016-04-06}}</ref>.
 
Подвійний бета-розпад — найрідкісніший з усіх процесів радіоактивного розпаду. Всі 11 нуклідів, для яких цей процес достеменно спостерігався, мають [[період напіврозпаду]] більш ніж 10<sup>19</sup> років, а один з них ([[Телур|<sup>128</sup>Te]]) розпадається наполовину за 2×10<sup>24</sup> років, що на сьогодні є абсолютним рекордом серед усіх радіоактивних ізотопів{{Джерело?}}. Слід зазначити, що підтверджені спостереження належать лише до 2β-розпаду зі збільшенням заряду ядра.