Sonderaktion Lublin: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Файл:Alians PL Pomnik Wiezniow Zamka Lubelskiego 1939-12-23 2007P3240177m.jpg|thumb|250px|Пам'ятник жертвам страти 23 грудня 19... |
стиль |
||
Рядок 5:
== Передумови ==
Від перших днів окупації німецький терор був спрямований у першу чергу проти представників польських політичних та інтелектуальних еліт. Відповідно до [[Расизм|расистського]] стереотипу поляка, що панував у Третьому Рейсі, [[Націонал-соціалізм|нацистські]] керівники вірили, що [[Національна ідентичність|національну свідомість]] має лише польська інтелігенція, а простий люд займається переважно турботою про щоденне існування і доля держави його не цікавить{{Sfn|Wardzyńska|2009|s=67}}. Тому припускалося, що екстермінація так званого «керівного прошарку» дозволить знищити польську національну ідентичність і перетворить польське суспільство в пасивну аморфну масу, яка
В Любліні перші тижні німецької окупації пройшли відносно спокійно. Німці дозволили відкрити школи та розпочати навчальний рік в Люблінському католицькому університеті (КУЛ). Знову запрацювали театри й кіно, а також поновлено випуск газети «Ekspres Lubelski». Завдяки цьому населення Люблінщини спершу вірило, що німецька окупація не надто відрізнятиметься від {{Не перекладено|Люблінське Генеральне губернаторство|австрійської окупації у 1915-1918 роках|pl|Generalne Gubernatorstwo Lubelskie}}{{Sfn|Mańkowski|1992|s=47}}{{Sfn|Moszyński|Policha|1964|s=21–22}}. Проте вже у перші тижні окупації німці почали тероризувати місцеве населення. У жовтні 1939 року був заарештований та страчений за нез'ясованих обставин довоєнний [[Люблінське воєводство (II Річ Посполита)|люблінський воєвода]], {{Не перекладено|Єжи Альбін де Трамкурт|Єжи Альбін де Трамкурт|pl|Jerzy Albin de Tramecourt}}. У кількох населених пунктах на Люблінщині відбулися страти поляків, звинувачених у володінні зброєю (зокрема, в [[Коцьк]]у, [[Любартів|Любартуві]] та {{Не перекладено|Щучкі-Колонія|Щучках|pl|Szczuczki-Kolonia}} під [[Понятова|Понятовою]]{{Sfn|Wardzyńska|2009|s=247}}.
Рядок 39:
''Sonderaktion Lublin'' була лише першим етапом знищення польської інтелігенції на території довоєнного Люблінського воєводства. У червні 1940 року в рамках так званої {{Не перекладено|Акція AB|Акції AB|pl|Akcja AB}}, в Любліні та інших містах були заарештовані сотні людей. Між 29 червня та 15 серпня 1940 року близько 450—500 заарештованих {{Не перекладено|Страти в Рурах Єзуїтських|було розстріляно|pl|Egzekucje w Rurach Jezuickich}} в {{Не перекладено|Рури (Люблін)|Рурах Єзуїтських|pl|Rury (Lublin)}} під Любліном, а ближче до кінця року ще тисячу вивезено до концтаборів. Підрахунки Зофії Лещиньської показують, що до кінця окупації 2156 представників польської інтелігенції з території Люблінщини загинули внаслідок німецьких репресій (дані 1992 року){{Sfn|Mańkowski|1992|s=60}}.
== Вшанування
Протягом тривалого часу єдиною формою вшанування пам'яті жертв ''Sonderaktion Lublin'' була скромна табличка на мурі єврейського цвинтаря. 20 червня 2001 року з ініціативи Товариства колишніх політичних в'язнів люблінського замку та «Под Зеґарем» ({{lang-pl|Stowarzyszenie byłych Więźniów Politycznych Zamku Lubelskiego i «Pod Zegarem»}}), на {{Не перекладено|Каліновщизна|вулиці Каліновщизна|pl|Kalinowszczyzna}} відкрито пам'ятник на честь 12 поляків, розстріляних на Святвечір 23 грудня 1939 року. Він має форму грубо обробленої кам'яної брили, на якій розміщено табличку з написом: «Miejsce uświęcone krwią Polaków, więźniów Zamku Lubelskiego, rozstrzelanych przez hitlerowskiego okupanta w dniu 23 grudnia 1939 r.» На табличці також вирізьблено прізвища убитих<ref name="Pomnik">{{Cytuj stronę| url = http://www.miejscapamiecinarodowej.pl/index.php/lubelskie/74-lublin-pomnik-rozstrzelanych-przez-niemcow-w-xii-1939-r| tytuł = Lublin – pomnik rozstrzelanych przez Niemców w XII 1939 r.| data dostępu = 1 marca 2013| autor = | opublikowany = miejscapamiecinarodowej.pl| data = 2 lutego 2012 | język =}}</ref>.
| |||