Антоніо Гісланцоні: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{особа}}'''Антоніо Гісланцоні''' ({{lang-it|Antonio Ghislanzoni}}; {{н}} [[25 листопада]] [[1824]], [[Лекко]] — {{†}} [[16 липня]] [[1893]], [[Бергамо]]) — [[Італія|італійський]] [[прозаїк]], [[журналіст]] і [[лібретист]], найбільш відомий як автор [[лібретто]] опери [[Джузеппе Верді]] «[[Аїда]]» ([[1870]]).
Був вигнаний з гімназії за погану поведінку, потім учився на медичному факультеті університету в Павії, але курсу не закінчив. Деякий час співав на оперній сцені. В [[1848]] р. під впливом [[Джузеппе Мадзіні]] видавав в [[Мілан]]і газету, що пропагувала республіканські ідеї, потім був змушений [[еміграція|емігрувати]] до Швейцарії, в подальшому був заарештований в Римі. В [[1850]]-ті рр., повернувшись до [[Мілан]]у, змінив напрямок журналістської активності в сторону музики, очолював видання Italia musicale та, в [[1866]]–[[1871]] рр., Gazzetta musicale di Milano. Із середини [[1860]]-х рр. повністю переключився на письменництво. Опублікувавши ряд романів, з котрих найбільш відомий роман, що описує театральне життя — роман «[[Артисти театру]]» (італ. Gli artisti da teatro; [[1865]]). Написав близько 85 оперних лібретто — окрім «Аїди», найбільш відомі друга редакція лібретто опери Верді «Сила долі» ([[1869]]), «Едме» [[Альфредо Каталані]] ([[1866]]) та «Литовці» [[Амількаре Понк'єллі]] ([[1874]]).
Рядок 11:
* http://www.treccani.it/enciclopedia/antonio-ghislanzoni_(Dizionario-Biografico)/
* http://www.bibliotecauniversitaria.ge.it/it/cataloghi/profili_risor/ghislanzoni.html
{{Italy-writer-stub}}
{{Без джерел|дата=травень 2013}}
{{DEFAULTSORT:Гісланцоні Антоніо}}
| |||