Вікіпедія

Барнич Ярослав Васильович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
хай краще буде так
стиль, оформлення
Рядок 28:
| Лейбл =
}}
'''Яросла́в Васи́льович Ба́рнич''' ({{lang-en|Yaroslav Barnych}}, * [[30 вересня]] [[1896]], [[Балинці]]  — † [[1 червня]] [[1967]], [[Клівленд]], штат [[Огайо]], [[США]]) — український [[композитор]], [[диригент]], [[педагог]], [[скрипаль]], [[громадський діяч]].
 
== БіографіяЖиттєпис ==
 
Ярослав Васильович Барнич народився [[30 вересня]] [[1896]] року в селі [[Трофанівка]]<sup>?</sup> поблизу [[Коломия|Коломиї]], нині [[Снятинський район|Снятинського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] в сім'ї директора школи.
Рядок 36:
У 1906–1914 роках навчався в [[Коломия|Коломийській]] гімназії. 1914 року добровольцем вступив до легіону [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]]. У жовтні 1915 року склав гімназійний іспит зрілості у [[Відень|Відні]].
 
Разом із [[Михайло Гайворонський|Михайлом Гайворонським]] Ярослав Барнич організував струнний квартет Українських січових стрільців, до складу якого увійшли [[Баландюк Антін|Антін Баландюк]] і [[Роман Лесик]]. 1916 року Барнич став диригентом Українського театру товариства «Бесіда» у [[Львів|Львові]] (керівник А.&nbsp;Будзинський). Було поставлено «Хату за селом», «Гриця», «Наталку Полтавку», «Катерину», «Гальку» та інінші.
 
1921 року працював у мандрівній трупі «Українська театральна дружина» [[Коссак Василь Андрійович|Василя Коссака]] ([[Коломия]], [[Чортків]], [[Збараж]]), а також у Театрі Б.&nbsp;Овчарського (Львів).
Рядок 47:
{{text|Праці було багато, але він жив нею. Особливо успішною була праця зі шкільною молоддю. Із молодими співаками-учнями чоловік творив дива. Кожний шкільний концерт був подією у Станиславові… Саме в той час він розпочав компонувати музику легкого жанру. Пригадую, коли я з дітьми повернулася з одних вакацій додому, то Ярослав зробив нам несподіванку. Сів біля цитри (фортепіано ми ще не мали) і заграв дві свої композиції до слів проф. Романа Савицького — два танго: «Ой, соловію» та «Хлопче мій, хлопче». Ми були в захопленні і просто примусили його далі щось таке легке й мелодійне творити. За короткий час з'явилися такі його твори, як «О, гарна крале», «Запізно», «Молоді емерити», «Лист» і врешті — славне танго — пісня «Гуцулка Ксеня»<ref>За іншою версією, автор пісні — [[Савицький Роман Януарійович|Роман Савицький]], див. «[[Гуцулка Ксеня (пісня)]]»</ref>.}}
 
У 301930-ті рр. з'явилися й усі оперети композитора: «Дівча з Маслосоюзу» (1932), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936).
 
З осені 1939 року працював диригентом [[Станіславський музично-драматичний театр|Станиславівського муздрамтеатру]], симфонічного оркестру [[Івано-Франківська обласна філармонія|філармонії]], у 1940&nbsp;р. створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю. В роки німецької окупації він обіймав посаду диригента [[Львівська опера|Львівської опери]].
Рядок 58:
 
== Пам'ять ==
 
У селі [[Балинці]], в якому народився композитор, йому відкрито меморіальну дошку. В [[Коломия|Коломиї]] іменем Барнича названо вулицю.
 
Рядок 64 ⟶ 63:
{{reflist}}
 
== ЛітератураДжерела ==
 
* {{МУ-97}}&nbsp;— С.&nbsp;43.
* [[Філоненко Людомир Павлович|''Філоненко Л. П.'']] Барнич Ярослав Васильович // {{ЕСУ/2}}&nbsp;— С.&nbsp;264—265.
Рядок 73 ⟶ 71:
* ''Філоненко Л.'' Ярослав Барнич&nbsp;— митець, педагог, громадянин (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтво та освіта.&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Філоненко Л.'' Ярослав Барнич: Науково-популярний нарис про життя та творчість.&nbsp;— Дрогобич, 1999.
* ''Мельничук Б''. Барнич Ярослав Васильович // {{ТЕС|4|35—36}}— С. 35—36.
 
* [http://postup.brama.com/000822/140_9_2.html ''Баган Олег''. Творець украденої музики // Поступ.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 22 серпня.]▼
== Посилання ==
* [http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=973 ''А. Житкевич'' (Торонто). Ярослав Барнич&nbsp;— шлях до «Золотої Батути». ]▼
▲* ''Баган Олег''. [http://postup.brama.com/000822/140_9_2.html ''Баган Олег''. Творець украденої музики] // Поступ.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 22 серпня.]
▲* ''А. Житкевич'' (Торонто). [http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=973 ''А. Житкевич'' (Торонто). Ярослав Барнич&nbsp;— шлях до «Золотої Батути». ]
* [http://kolpravda.at.ua/news/1/2009-09-29-8 Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.]
* ''Л. Філоненко''. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mist/2008_4-5/PDF%5CMIST-4_2008_p-339-344_Filonenko.pdf ''Л.(Початок)], Філоненко''[http://www. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня»nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mist/2009_6/PDF%5CMIST-6_2009_p-387-392_Filonenko.pdf (ПочатокЗакінчення).]
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mist/2009_6/PDF%5CMIST-6_2009_p-387-392_Filonenko.pdf ''Л. Філоненко''. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (Закінчення).]
* {{cite web |url=http://gallus.lunariffic.com/~unwla0/ourlife/pdf/Our_Life_1961-10.pdf |назва=Зустріч із музикою |автор=Л. Бура |місяць=листопад |рік=1961 |видавець=Союз українок Америки |розміщення=Філадельфія |сторінки=11-12 |дата-доступу=2015-09-30 }}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Барнич_Ярослав_Васильович