Іґнацій Потоцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 38:
| рід = [[Потоцькі]]
| родичі = [[Йоахім Потоцький]] (брат)
| дружина = Юзефа Петронеля Сув(л)ковськаСулковська, УршуляУрсула з Дідушицьких
| чоловік =
| діти =
Рядок 63:
<br/>Посади: [[чесник]] коронний з 1764 року, староста глинянський, луківський, новосельський.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{ref-pl}}</ref>
 
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування [[Микола Василій Потоцький|«Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького»]] (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). Згідно з ним: староста глинянський [[Іґнацій Потоцький]] (†1765) і його братанок Вінцентій (син львівського старости [[Йоахім Потоцький (львівський староста)|Йоахіма Потоцького]], †близько 1789<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/potocki3.html Potocki family] {{ref-en}}, {{ref-pl}}</ref>) стали дідичами селамістечка [[БобулинціБариш]], містечкасіл [[БаришБобулинці]], сіл [[Незвисько|Незвища]], [[Гарасище|Гарасища]], [[Лука|Луки]], міста [[Золотий Потік|Потік]] (тепер Золотий Потік), сіл [[Зубрець]], [[Порохова|Порхова]], [[Незвисько|Назвисько]], [[Малі Заліщики|Залішики]], [[Соколів]], [[Русилів]], [[Космирин]], [[Костільники]], [[Губин]], [[Уніж]], [[Сновидів]], [[Возилів]], [[Стінка]], [[Коропець]], Пшеничне, Бушин, Подвока, частини села Живачани. Також всі спадкоємці мали отримати права на столове срібло та інші цінності, які знаходились в депозиті у монахів-домініканців Кам'янець-Подільського конвенту… до рівного поділу.
 
Поділ мав контролювати [[Теодор Потоцький]]. Цілий і детальний перелік цінностей ({{lang-pl|nobilitów}}) був у палаці М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцького в Бучачі, доглядав за ним Каєтан Домбровскі. М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцький зобов'язав всіх наступних спадкоємців до виплати щороку 50000 флоринів для утримання костелів Бучача, Потоку, [[Городенка|Городенки]]. Нові власники [[Золотий Потік|Потіцького]] і Бариського ключів мали доглядати, щоб в околишніх лісах не вирубувались ліси для випалювання вапна. Документи були додані до архіву урядових актів у Львові 15 листопада 1764 року, до архіву земських актів у Галичі 21 листопада 1764 року.<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich.&nbsp;— Opole : Solpress, 2010.&nbsp;— 256 s.&nbsp;— S. 78-79.&nbsp;— ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}</ref>