Радар: відмінності між версіями

Розпочата [[Друга світова війна]] зажадала ефективних заходів боротьби з нальотами німецької авіації . Влітку 1940 року британські інженери під керівництвом Генрі Тізарда (англ.) Розробили резонансний магнетрон, що став основою нової ефективної бортової радарної системи сантиметрового діапазону, якою на початку 1941 року було оснащено американські та британські літаки.

 

У Радянському Союзі, до складу якого, на правах союзної держави, до 1991 року входила Україна, усвідомлення потреби засобів виявлення авіації, вільних від вад звукового та оптичного спостереження, призвело до розгортання досліджень у галузі радіолокації . Ідея, запропонована молодим артилеристом Павлом Ощепковим, отримала схвалення вищого командування: [[Нарком оборони СРСР|наркома оборони]] СРСР К. Є. Ворошилова та його заступника — М. Н. Тухачевського.