Директорія Української Народної Республіки: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Ресурси: шаблон замінюється скриптом
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 20:
 
== Політичний курс Директорії ==
 
=== Внутрішня політика ===
[[Файл:Vinnytsia-1910s.jpg|thumb|right|200px|Готель «Савой» у Вінниці, де 1919 року перебувала Директорія УНР]]
Рядок 29 ⟶ 30:
 
=== Зовнішня політика ===
[[Файл:Vinnytsia-savoy-hotel.jpg|thumb|Сучасне фото готелю "«Савой"»]]
Директорії вдалося досягнути розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.
 
Рядок 35 ⟶ 36:
 
== Економічна ситуація за часів Директорії ==
По причині критичного політичного та військового становища в республіці Директорії не вдалося налагодити управління економікою. Великі економічні втрати, яких зазнало господарство України в результаті першої світової війни та революційних подій, були катастрофічними. Значно знизився рівень видобутку вугілля. У [[1918]] році було видобуто 34,8  % вугілля порівняно з [[1913]], а в [[1919]] — лише 20,5  %. Загострювався паливний голод. Залізо-рудна і марганцева промисловість у [[1919]] році майже повністю припинила свою діяльність. Різко скоротила виробництво машинобудівна промисловість України. Істотно зменшилося виробництво цукру. В поганому становищі перебували й інші галузі харчової промисловості. Все це негативно відбивалося на матеріальному становищі населення, особливо міського. Тисячі робітників, рятуючись від голодної смерті, тікали з міст у село. Торгівля набула спотворених форм.
 
[[4 січня]] [[1919]] року законом Директорії українська [[гривня]] була визнана єдиним законним засобом оплати на території УНР. Хоча територія, яку контролювала Директорія була порівняно невеликою, гривня мала більшу купівельну вартість аніж «керенки», більшовицькі рублі чи «денікінки». Щоб підняти функціональне значення українських грошей і довіру до них у населення, тогочасний міністр фінансів [[Мартос Борис|Борис Мартос]] випускав на ринок час від часу значну кількість цукру, борошна, спирту та інших продуктів, які були у розпорядженні уряду.
Рядок 56 ⟶ 57:
 
== Ресурси ==
* [http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=261701&mainlang=ukr Українізація за часів Директорії. Частина 1. Газета «День» №227№ 227, 12 грудня 2008][http://www.day.kiev.ua/262115/ Частина 1. №232№ 232, 19 грудня 2008]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/09/28/95309/ Хто зібрав для Петлюри "«петлюрівців"»? Отаман і його армія]
* [http://library.ua/m/articles/view/%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%98-%D0%A0%D0%A3%D0%9C%D0%A3%D0%9D%D0%86%D0%87-%D0%97-%D0%A3%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9C-%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%87-%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%9D%D0%9E%D0%87-%D0%A0%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%A3%D0%91%D0%9B%D0%86%D0%9A%D0%98-%D0%92-1919-%D1%80 ''М. А. Ковальчук.'' Відносини Румунії з урядом Української Народної Республіки в 1919 р.] // Український історичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 115—127. — ISSN 0130-5247.
 
{{УНР2}}