Склименці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Персоналії: стильові правлення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 38:
'''Склиме́нці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Корсунь-Шевченківський район|Корсунь-Шевченківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га.
== Історія села ==
Село створене у [[1647]]–[[1650]] роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося '''Клепане''' (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.
За архівними даними, у 1795 р. маєток у Склименцях належав поміщику Воронецькому і входив до Стеблівського ключа, а потім належало поміщиці княгині Яблоновській. У селі проживало 70 чоловіків і 61 жінка. У 1804 р маєток у княгині викупив поміщик Рогузький. На 1810 р. село належало поміщику Маєвському, у 1824 р. – знову поміщику Рогузькому. У 1844 - 1850 рр. власником села був Густав Невлінський. На 1864 р. у селі було 336 мешканців, 859 десятин землі, із них 237 – у користуванні селян. Село належало Сигізмунду Логвиновичу Невлінському. За купчою кріпостю С.Л. Невлінський маєток у Склименцях продав своїй дружині і за даними на 1872 р. вона залишалась власницею маєтку. На 1916 р. у селі працювала школа грамоти. Власником маєтку був поміщик Фліге. У селі проживало селян 385 чоловіків і 354 жінки, які залишались парафіянами Різдво-Богородичної церкви с. Хирівки.
== Школа ==
До [[1917]] р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.
У [[1925]]–[[1927]] рр. збудовано нову чотирирічну школу.
== Радянська влада ==
У ході [[Колективізація|масової колективізації]] УРСР у [[1930]] р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.
Було збудовано також: хімічний склад, млин, будинок культури, водонапірну башту, школу (пізніше реорганізовану в дитячий садок), ферму, державну крамницю та бібліотеку, медпункт і виборчу дільницю в одному будівлі.
== Голодомор ==
У часи [[голодомор]]у 1932–1933 рр. померло 106 жителів села.
== Друга світова війна ==
У роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів. В Склименцях є брацька могила присвячена загиблим у Другій світовій війні.
Село було визволене від нацистських окупантів 17 лютого 1944 р. в ході Корсунь-Шевченківської операції 24 січня – 17 лютого 1944 р.
== Церква ==
За відомими даними, церкви в селі ніколи не було. У XIX ст. парафіяни села були приписані до Хирівської (Зарічанської) Різдво-Богородичної церкви.
== Свята ==
Храмове свято в селі відзначають 21 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста).
== Місцевість ==
Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межує територіально із селами Шендерівка, Скрипчинці, Сидорівка та Заріччя.
В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 ставки. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).
== Вулиці ==
Першотравнева (головна), Карпенківська (південно-західна, висока), Польова (північна), Берегова (південна), Ковалівська (півнчно-західна), Марченківська (південно-західна).
== Відомі люди ==
| |||