Вікіпедія

Петров Микола Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
доповнення, джерела
Рядок 13:
| громадянство = {{RUSold}} → {{URS}}
| національність =
| галузь = [[історія]]
| заклад =
| Alma Mater = [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]]
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} -->
| відомий завдяки = історія української літератури і науки
| звання = [[професор]]
| ступінь = [[академік]] [[Національна академія наук України|УАН]]
| керівник =
| учні =
| нагороди ={{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 4 ступеня}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Святої Анни 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 3 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Святого Станіслава 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 2 ступеня}}
{{!}}}
| Батько =
| Мати =
| Дружина = Масальська Єлизавета Іванівна
| Діти = доньки Віра, Марія, Олександра
 
| автограф =
| примітки =
}}
 
'''Мико́ла Іва́нович Петро́в''' ({{нар}}[[24 квітня]] [[1840]], с. [[Вознесенське (Костромська область)|Вознесенське]] [[Макаріївський повіт (Костромська губернія)|Макаріївського повіту]] [[Костромська губернія|Костромської губернії]]&nbsp;— {{пом}}[[20 червня]] [[1921]], Київ)&nbsp;— [[історія української літератури|історик української літератури]] і української [[наука|науки]], [[Етнографія|етнограф]], церковний [[історик]], [[літературознавець]], [[мистецтвознавець]], [[археолог]], краєзнавець, [[громадський діяч]]. Зберігач [[музей|музею]] [[Київська духовна академія|Київської духовної академії]]. Був обраний членом понад 40 товариств і громадських організацій<ref name="ЕІУ">''Горбик В. О.'', [http://history.org.ua/?termin=Petrov_MI Петров Микола Іванович], сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»</ref>: Член [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Київського товариства старожитностей і мистецтв]], [[Українське наукове товариство|Українського Наукового Товариства]] у [[Київ|Києві]], [[член-кореспондент]] Російського археологічного товариства.
 
Колега і друг [[Булгаков Опанас Іванович|Опанаса Івановича Булгакова]], [[хрещені батьки|хрещений батько]] [[Михайло Опанасович Булгаков|Михайла Опанасовича Булгакова]] та його сестри Варвари.<ref>[http://bulgakov.org.ua/bulgakov.php?lang=ru Краткая биографическая хроника жизни и творчества М.&nbsp;А.&nbsp;Булгакова] {{ref-ru}}</ref><ref>''Михаил Булгаков.'', Избранные произведения в двух томах. Т. 1 / Сост. предисл., коммент. Л.&nbsp;М.&nbsp;Яновской.&nbsp;— {{К.}}: Дніпро, 1989.&nbsp;— 766 с, стор.&nbsp;— С.15 («Моя земля!» Небольшая прогулка вместо предисловия)</ref>
 
== Життєпис ==
За походженням&nbsp;— [[Росіяни|росіянин]]. Народився селі Вознесенське [[Костромська губернія|Костромської губернії]] в багатодітній родині [[дяк]]а. У 1850—1856 роках навчався в Макаріївському духовному училищі, у 1856—1860&nbsp;рр.&nbsp;— в [[Костромська духовна семінарія|Костромській духовній семінарії]].
За походженням&nbsp;— [[Росіяни|росіянин]].
 
Закінчиву 1861—1865&nbsp;рр.&nbsp;— в [[Київська духовна академія (1819—1918)|КиївськуКиївській Духовнудуховній Академіюакадемії]]. У своїх дослідженнях [[українська література|української літератури]] дотримувався порівняльно-історичних методів. Займався також [[археологія|археологією]].▼
Член [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Київського товариства старожитностей і мистецтв]], [[Українське наукове товариство|Українського Наукового Товариства]] у [[Київ|Києві]]. Дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] (з 1911), [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петроградської АН]] (з 1916), [[академік]] [[Національна академія наук України|ВУАН]] (з 1918).
 
У 1865 році в «[[Труды Киевской духовной академии|Працях КДА]]» були опубліковані його дослідження літературної спадщини [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]] та викладача Київської академії Митрофана Довгалевського. Після закінчення академії він був призначений на викладача словесності і [[латинська мова|латинської мови]] до [[Волинська духовна семінарія|Волинської духовної семінарії]].
▲Закінчив [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київську Духовну Академію]]. У своїх дослідженнях [[українська література|української літератури]] дотримувався порівняльно-історичних методів. Займався також [[археологія|археологією]].
 
У 1866&nbsp;р. одружився на Єлизаветі Іванівні Масальській.
 
13 січня 1867&nbsp;р. був затверджений у званні [[кандидат богослов'я|кандидата богослов'я]], а в вересні 1867&nbsp;р. призначений викладачем логіки [[Волинська духовна семінарія|Волинської семінарії]]. 11 квітня 1868&nbsp;р. одержав [[Євгенієво-Рум'янцевська премія|Євгенієво-Рум'янцевську премію]] за [[дослідження]] розпочате в 1866&nbsp;р.: «Про словесні науки та літературні заняття у Київській академії від початку її до перетворення в 1819 році» ({{lang-ru|О словесных науках и литературных занятиях в Киевской академии от начала её до преобразования в 1819 году}}). З 12 серпня 1868&nbsp;р.&nbsp;— секретар правління Волинської семінарії, а 7 листопада 1868&nbsp;р. затверджений у званні [[магістр]]а [[богослов'я]].
 
Від 1870&nbsp;р.&nbsp;— викладач Київської духовної академії (КДА): з 24 квітня 1870&nbsp;р.&nbsp;— [[доцент]], з 17 вересня 1871&nbsp;р.&nbsp;— екстраординарний [[професор]] кафедри теорії словесності та історії російської літератури.
 
З 1872&nbsp;р.&nbsp;— секретар Церковно-історичного та археологічного товариства при Київській духовній академії. У 1870—1873&nbsp;рр. викладав [[російська мова|російську мову]] і словесність у [[Перше Київське Костянтинівське військове училище|1-му Київському піхотному юнкерському училищі]].
 
У 1873&nbsp;р. обраний членом Ради КДА; в тому ж році з його ініціативи було відкрито [[Історичне товариство імені Нестора-Літописця|товариство Нестора Літописця]].
 
Після захисту [[Дисертація|дисертації]] «Про походження слов'яно-російського „Прологу“» ({{lang-ru|О происхождении славяно-русского „Пролога“}}) 18 листопада 1875&nbsp;р. отримав вчений ступінь [[доктор богослов'я|доктора богослов'я]]. І 24 вересня 1876&nbsp;р. обраний на посаду ординарного [[професор]]а. У 1878—1919&nbsp;рр. очолював Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії, де було зібрано коло 40 тисяч пам'яток духовної і матеріальної культури.
 
У 1884—1887&nbsp;рр. редагував видання «Київські єпархіальні відомості» ({{lang-ru|Киевские епархиальные ведомости}}).
 
У 1890—1911&nbsp;рр.&nbsp;— член правління КДА. З 4 серпня 1895&nbsp;р.&nbsp;— заслужений ординарний [[професор]] КДА; з 1912&nbsp;р.&nbsp;— почесний професор КДА.
 
У 1891&nbsp;р. став хрещеним батьком [[Булгаков Михайло Опанасович|М. Булгакова]]<ref>[http://bulgakov.org.ua/bulgakov.php?lang=ru Коротка біографічна хроніка життя та творчості М.&nbsp;А.&nbsp;Булгакова], сайт «Литературно-мемориальный музей М. Булгакова»</ref>.
 
10 травня 1907&nbsp;р. Вчена рада [[Харківський університет|Харківського університету]] надала йому ступінь [[доктор наук|доктора]] російської мови і словесності.
 
З 1911&nbsp;р.&nbsp;— дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]].
 
Від 1914&nbsp;р.&nbsp;— почесний член [[Казанська духовна академія|Казанської духовної академії]].
 
З 1916&nbsp;р.&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петроградської АН]] (29 грудня), почесний член [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]] (23 грудня).
 
Від 14 вересня 1918&nbsp;р.&nbsp;— [[академік]] історико-філологічного відділення [[Національна академія наук України|ВУАН]].
 
Був директором [[Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії|Церковно-археологічного музею]] на [[Поділ|Подолі]].
 
Помер 20 червня 1921&nbsp;р. й похований у Києві біля [[Київський Свято-Флорівський Вознесенський монастир|Київського Свято-Флорівського Вознесенського монастиря]]<ref name="ЕІУ"/>.
 
== Нагороди ==
Рядок 70 ⟶ 99:
== Праці ==
<div style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
Провідна думка його літературознавчих праць є твердження, що українська література є самодостатньою, і не становить одну з гілок російської літератури<ref name="ЕІУ"/>.
* {{ref-ru}}«Опис рукописів, що містяться в Музеї Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії»&nbsp;— 1875, 1877, 1879, 1892—1904 ({{lang-ru|Описание рукописных собраний, находящихся в г. Киеве}}).
* {{ref-ru}}«О происхождении и составе славяно-русского печатного Пролога», 1875.
* {{ref-ru}}«Японська колекція в Церковно-археологічному музеї», 1881.
* {{ref-ru}}«Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве. Собрание рукописей Московского митрополита Макария (Булгакова), Мелецкого монастыря на Волыни, Киево-Братского монастыря и Киевской духовной семинарии», 1892.
* {{ref-ru}}«Покажчик Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії»&nbsp;— 1897 ({{lang-ru|Указатель Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии}}), {{К.}}, 1897.
* {{ref-ru}}«Киевская академия во второй половине XVII века», 1895.
* {{ref-ru}}«Нариси історії української літератури XIX століття», 1884 ({{lang-ru|Очерки истории украинской литературы XIX века}}),
* {{ref-ru}}«Первый (малорусский) период жизни и научно-философского развития Григория Саввича Сковороды», 1902.
* {{ref-ru}}«Нариси з історії української літератури XVII та XVIII століть», 1911 ({{lang-ru|Очерки истории украинской литературы XVII и XVIII вв.}}), {{К.}}, 1911..
* {{ref-ru}}«Альбом визначних пам'яток Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії»&nbsp;— 1912—1915.
* {{ref-ru}}«Историко-топографические очерки древнего Киева»
* {{ref-ru}}«Актов и документов, относящихся к истории Киевской академии»
* {{ref-ru}}«Волынь: Исторические судьбы Северо-Западного края». {{СПб.}}, 1888.
* {{ref-ru}}«Киев, его святыни и памятники». {{СПб.}}, 1896.
* {{ref-ru}}«Акты и документы, относящиеся к истории Киевской духовной академии», т. 1—5. {{К.}}, 1904—1908.
 
</div>
Рядок 87 ⟶ 120:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* Життепис академiкa Миколи Iвановича Петрова. «Записки icторико-фiлол. вiд. УАН», 1919, кн. 1.
* Академік Микола Іванович Петров: 1840—1921. {{К.}}, 1994.
* ''Бiлецький О. I.'', Шляхи розвитку дожовтневого українського лiтературознавства // Biд давнини до сучасностi, т. 1, {{К.}}, 1960.
* ''Комишавченко М.'', Українське літературознавство в другій половині ХIХ ст. «Вісник Київського державного університету: Серія філологія», 1960, №&nbsp;3.
* [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]]: Рукописний відділ, ф. 175, №&nbsp;1877; ф. 225, №&nbsp;1.
* {{ЕІУ}}
* ''Редин Е. К.'', Профессор Н.&nbsp;И.&nbsp;Петров: По поводу исполнившегося тридцатилетия его ученой деятельности. «Археологическая летопись Юго-Западной России», 1904, №&nbsp;4—5. {{ref-ru}}
* {{БСЭ|088724|Петров Николай Иванович}}
 
{{refend}}
 
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* ''Горбик В. О.'', [http://history.org.ua/?termin=Petrov_MI Петров Микола Іванович], сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»
* [http://prostir.museum/persons/ua/?id=13 Петров Микола Іванович (1840—1921)]
* [http://wek.kiev.ua/uk/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Петров Микола Іванович], Енциклопедія Київ
Рядок 100 ⟶ 147:
 
{{історик-доробити}}
 
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
 
[[Категорія:Уродженці Костромської області]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Петров_Микола_Іванович