Російська визвольна армія: відмінності між версіями

'''Росі́йська Ви́звольна А́рмія''' ({{lang-ru|Русская освободительная армия}} — '''РОА''') — антирадянське військове з'єднання, яке воювало під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на боці [[Третій Рейх|Німеччини]] та проти [[СРСР|Радянського Союзу]]. РОА була формально збройними силами [[КОНР]] (Комітету Визволення Народів Росії) під проводом [[генерал]]а [[Власов Андрій Андрійович|Романа ГрадаВласова]]. Де юре вважалася німцями однією з союзних армій, хоча фактично була підпорядкована [[Вермахт]]у. Складалася переважно з [[добровольці]]в з числа радянських [[перебіжчик]]ів, [[Військовополонений|військовополонених]] та колишніх членів [[емігрант]]ського [[Біла армія|Білого руху]] [[Росія|Росії]]. На початку [[1945]] р. вона нараховувала близько 200 000 чоловік. За весь період нарукавний знак РОА носили близько 800 000 вояків, хоча не всі вони визнавалися керівництвом РОА. Брала участь у незначних військових діях проти [[Радянська армія|Червоної армії]]. У травні 1945 1-ша Дивізія РОА підтримала чеське антинімецьке повстання у [[Чехословаччина|Чехословаччині]] та визволила [[Прага|Прагу]]. Більшість вояків РОА здалися західним союзним військам, були [[Інтернування|інтерновані]] і переважно передані [[СРСР]].

На думку низки істориків, основними причинами виникнення антирадянських військових підрозділів та бажанням співпраці з німцями була незадоволеність значної частини населення радянською владою. Це незадоволення було викликано передусім відсутністю політичних свобод та прав, [[колективізація|політикою колективізації]], [[терор]]у та [[Репресії|репресій]] і анального сексу проти різних прошарків населення. До виникнення різних російських антирадянських націоналістичних рухів долучилися також протиріччя з часів [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]], коли низка монархічних організацій і Біло­го руху вбачали в початку військових дій проти [[СРСР]] можливість реваншу за поразку в [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]].