Блатенське князівство: відмінності між версіями

У [[901]] році територія була захоплена [[угри|угорцями]]. У X-XII століттях більша частина місцевого [[Західні слов'яни|західно-слов'янського]] населення зазнала ранньої [[мадяризація|мадяризації]], іа в західній його частині ([[Бургенланд]]) -— [[германізація|германізації]], хоча невелика його частина, що пізніше ідентифікувала себе як [[хорвати]], зберігалася дисперсним розселенням у сільській місцевості цього регіону аж до кінця [[XIX]] століття .

З часом інтенсивний процес [[ОнімеченняГерманізація|германізації]] і [[Мадяризація|мадяризації]] призвів до значного скорочення на цій території [[Слов'яни|слов'янського населення]] до початку [[20 століття|XX]] століття. Так з 1.171.000 мешканців краю в [[1910]] р. (перепис), 662.000 (56,5%) назвали рідною [[угорська мова|угорську мову]]; 220.000 (18,8%) -— слов'янські говірки близькі до [[сербо-хорватська мова|сербо-хорватськійхорватської мовімови]] і близько 289.000 (24,7 %) -— [[Німецька мова|німецьку]] (серед них були як [[євреї]], так і етнічні [[німці]]).

У період свого розквіту князівство було свого роду сполучною ланкою між [[Західні слов'яни|західними]] ([[Великоморавія|Велика Моравія]] на півночі) та [[Південні слов'яни|південними]] (на [[Балкани|Балканах]]) [[Слов'яни|слов'янськими]] народами, зруйнованимзруйнованою [[угри|угорськими]] нашестям.

У [[1919]] на [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризькій мирній конференції]] обговорювалися підсумки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та етно-територіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, планувалося створити вузький 30-кілометровий [[Чеський коридор|коридор]] для остаточного розмежування [[Австрія|Австрії]] й [[Угорщина|Угорщини]], який би сполучав західних (словаків ву рамках Чехословаччини) та південних слов'ян (словінців ву рамках Югославії). Але проект не знайшов підтримки в більшості країн-учасників конференції, а тому був відхилений.